Відмінності між версіями «Шайтан»
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
==Тлумачення слова у сучасних словниках== | ==Тлумачення слова у сучасних словниках== | ||
Тлумачний словник української мови: ШАЙТА́Н— іменник, чоловічий рід. | Тлумачний словник української мови: ШАЙТА́Н— іменник, чоловічий рід. | ||
| − | 1. У мусульманській міфології — злий дух; чорт, диявол. І знов шайтан нашіптує їй грішні думки, каламутить спокій (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 288); Шайтан навіяв лиху вигадку ханові Іслам-Гірею, котрий повелів ширинському князеві взяти три тисячі вершників.. і учинити промисел над прикордонними селами і городами козацькими (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 182); * У порівняннях. — В нічну добу, в годину сонну, Прокрастись можна поуз [повз] стан І донести пану Енею, Як Турн злий з челяддю своєю На нас налазить, мов шайтан (Іван Котляревський, I, 1952, 223); | + | <BR>1. У мусульманській міфології — злий дух; чорт, диявол. І знов шайтан нашіптує їй грішні думки, каламутить спокій (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 288); Шайтан навіяв лиху вигадку ханові Іслам-Гірею, котрий повелів ширинському князеві взяти три тисячі вершників.. і учинити промисел над прикордонними селами і городами козацькими (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 182); * У порівняннях. — В нічну добу, в годину сонну, Прокрастись можна поуз [повз] стан І донести пану Енею, Як Турн злий з челяддю своєю На нас налазить, мов шайтан (Іван Котляревський, I, 1952, 223); |
| − | 2. Уживається як лайливе слово. — Ти, шайтан турецький, — почав він таким тоном, мовби адмірал Янікоста і справді міг його чути в цей час, — проклятого чорта брат і самого Люципера секретар! Який з тебе лицар..? (Олесь Гончар, II, 1959, 52). | + | <BR>2. Уживається як лайливе слово. — Ти, шайтан турецький, — почав він таким тоном, мовби адмірал Янікоста і справді міг його чути в цей час, — проклятого чорта брат і самого Люципера секретар! Який з тебе лицар..? (Олесь Гончар, II, 1959, 52). |
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
1. Шайтан-Ібліс. У першому значенні слово «Шайтан» повністю відповідає значенню поширенішого в арабів (і в Корані) слова Ібліс, проте в тюрків ця назва коранічного диявола є популярнішою. У цьому значенні часто прийняте написання слова з великої літери — Шайтан. | 1. Шайтан-Ібліс. У першому значенні слово «Шайтан» повністю відповідає значенню поширенішого в арабів (і в Корані) слова Ібліс, проте в тюрків ця назва коранічного диявола є популярнішою. У цьому значенні часто прийняте написання слова з великої літери — Шайтан. | ||
| − | 2. Шайтани — злі джини і лихі духи. У значенні категорії коранічних джинів — надприродних безтілесих, створених з диму і вогню, істот, що служать Іблісу і найчастіше лихі до людини, то поміж інших (іфрити, сі'лати, ґулі і куртуби) шайтани є найнижчими у ієрархії джинів і найлихішими до людей. | + | <BR>2. Шайтани — злі джини і лихі духи. У значенні категорії коранічних джинів — надприродних безтілесих, створених з диму і вогню, істот, що служать Іблісу і найчастіше лихі до людини, то поміж інших (іфрити, сі'лати, ґулі і куртуби) шайтани є найнижчими у ієрархії джинів і найлихішими до людей. |
| − | 3. Шайтан у народів Поволжя. З поширенням ісламу на тюркські народи образ шайтанів коранічних не міг не накластися на більш ранні народні вірування і міфологію. У тюрків Поволжя шайтани трансформувалися у міфічних персонажів, героїв казок і вірувань. Зокрема, у татар Поволжя шайтан — лихий чорт, у чувашів Шуйттан — лихе божество, навіть у нетюркомовних удмуртів як лихий антагоніст доброму божеству Інмар іноді виступає не традиційний Керемет, а запозичений у тюрків-сусідів Шайтан. | + | <BR>3. Шайтан у народів Поволжя. З поширенням ісламу на тюркські народи образ шайтанів коранічних не міг не накластися на більш ранні народні вірування і міфологію. У тюрків Поволжя шайтани трансформувалися у міфічних персонажів, героїв казок і вірувань. Зокрема, у татар Поволжя шайтан — лихий чорт, у чувашів Шуйттан — лихе божество, навіть у нетюркомовних удмуртів як лихий антагоніст доброму божеству Інмар іноді виступає не традиційний Керемет, а запозичений у тюрків-сусідів Шайтан. |
==Іноземні джерела== | ==Іноземні джерела== | ||
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B0%D0%BD | + | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B0%D0%BD<BR> |
| − | https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B0%D0%BD | + | https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B0%D0%BD<BR> |
| − | http://sum.in.ua/s/shajtan | + | http://sum.in.ua/s/shajtan<BR> |
https://www.youtube.com/watch?v=J1kHxMvtvN8 | https://www.youtube.com/watch?v=J1kHxMvtvN8 | ||
Версія за 23:17, 30 листопада 2016
Шайтан, -на, м. Чортъ. Як Турн злий з челяддю своєю на нас налазить мов шайтан. Котл. Ен. V. 44.
Зміст
Сучасні словники
Сучасний український словник
Шайта́н ({{lang-tr| Şeytan}, аш-шайта́н) — в мусульманській міфології одне з імен диявола (дідька) і найнижча з категорій джинів; також назва лихих духів у тюрків Поволжя.
Тлумачення слова у сучасних словниках
Тлумачний словник української мови: ШАЙТА́Н— іменник, чоловічий рід.
1. У мусульманській міфології — злий дух; чорт, диявол. І знов шайтан нашіптує їй грішні думки, каламутить спокій (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 288); Шайтан навіяв лиху вигадку ханові Іслам-Гірею, котрий повелів ширинському князеві взяти три тисячі вершників.. і учинити промисел над прикордонними селами і городами козацькими (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 182); * У порівняннях. — В нічну добу, в годину сонну, Прокрастись можна поуз [повз] стан І донести пану Енею, Як Турн злий з челяддю своєю На нас налазить, мов шайтан (Іван Котляревський, I, 1952, 223);
2. Уживається як лайливе слово. — Ти, шайтан турецький, — почав він таким тоном, мовби адмірал Янікоста і справді міг його чути в цей час, — проклятого чорта брат і самого Люципера секретар! Який з тебе лицар..? (Олесь Гончар, II, 1959, 52).
Цікаві факти
1. Шайтан-Ібліс. У першому значенні слово «Шайтан» повністю відповідає значенню поширенішого в арабів (і в Корані) слова Ібліс, проте в тюрків ця назва коранічного диявола є популярнішою. У цьому значенні часто прийняте написання слова з великої літери — Шайтан.
2. Шайтани — злі джини і лихі духи. У значенні категорії коранічних джинів — надприродних безтілесих, створених з диму і вогню, істот, що служать Іблісу і найчастіше лихі до людини, то поміж інших (іфрити, сі'лати, ґулі і куртуби) шайтани є найнижчими у ієрархії джинів і найлихішими до людей.
3. Шайтан у народів Поволжя. З поширенням ісламу на тюркські народи образ шайтанів коранічних не міг не накластися на більш ранні народні вірування і міфологію. У тюрків Поволжя шайтани трансформувалися у міфічних персонажів, героїв казок і вірувань. Зокрема, у татар Поволжя шайтан — лихий чорт, у чувашів Шуйттан — лихе божество, навіть у нетюркомовних удмуртів як лихий антагоніст доброму божеству Інмар іноді виступає не традиційний Керемет, а запозичений у тюрків-сусідів Шайтан.
Іноземні джерела
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B0%D0%BD
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B0%D0%BD
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B0%D0%BD
http://sum.in.ua/s/shajtan
https://www.youtube.com/watch?v=J1kHxMvtvN8
