Відмінності між версіями «Дворище»

Версія за 23:15, 30 листопада 2016

Дворище, -ща, с. Дворище, мѣсто, гдѣ былъ дворъ, усадьба. Із льохів, будинків, стаєнь, із хлопського трупа на дворищі в Рарожинських стала чорна купа. К. Досв. 183. О, панське дворище! бодай нічого доброго в тебе не вступило. МВ. І. 53.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДВО́РИЩЕ, а, чол.

1. Те саме, що двір 1 1, 5. — Достану грошенят — у мене буде рай: Будинок, дворище, мальовані ворота (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 171); Була тільки хатка та дворища клапоть, а землю хліборобну наймати доводилось (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 151); Через прохідну будку Висоцький вийшов на широке заводське дворище (Дмитро Ткач, Черг. завдання, 1951, 84).

2. Запустіла ділянка, на якій у минулому була садиба. Хата їх так і розвалилась пусткою; ніхто не купив, бо, кажуть, щовечора, як місяць зійде, по тому дворищу тиняється молода Орлиха (Марко Вовчок, 1. 1955, 84); Часто приходить [батько] до Чадака й на старім своїм дворищі днями висиджує, оплакуючи смерть єдиної дочки (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 344).

3. іст. На Україні і в Білорусії в XIV — XVI ст. — сімейна, родинна громада. Поряд з селянським господарством окремої сім'їв Київській Русі збереглись в деяких місцях спільні господарства сімейних общин, які об'єднували певну кількість споріднених сім-ей... Така сімейна община відома.. у слов'янського населення..; на Балканах її називали задругою, в Росії — печищем і дворищем (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 454); Великі складні родини — дворища, які об'єднували від 5 до 11 і більше дворів-димів, здебільшого замінялись окремими дворами-димами, що складалися звичайно з двох простих індивідуальних родин (Історія УРСР, I, 1953, 132).

Ілюстрації

Медіа

Іноземні словники

Цікаві факти