Відмінності між версіями «Дворище»
(Створена сторінка: '''Дворище, -ща, '''''с. ''Дворище, мѣсто, гдѣ былъ дворъ, усадьба. ''Із льохів, будинків, стаєнь, ...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Дворище, -ща, '''''с. ''Дворище, мѣсто, гдѣ былъ дворъ, усадьба. ''Із льохів, будинків, стаєнь, із хлопського трупа на дворищі в Рарожинських стала чорна купа. ''К. Досв. 183. О, ''панське дворище! бодай нічого доброго в тебе не вступило. ''МВ. І. 53. | '''Дворище, -ща, '''''с. ''Дворище, мѣсто, гдѣ былъ дворъ, усадьба. ''Із льохів, будинків, стаєнь, із хлопського трупа на дворищі в Рарожинських стала чорна купа. ''К. Досв. 183. О, ''панське дворище! бодай нічого доброго в тебе не вступило. ''МВ. І. 53. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/Dvoryshhe Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | |||
| + | '''ДВО́РИЩЕ''', а, чол. | ||
| + | |||
| + | 1. Те саме, що [http://sum.in.ua/s/dvir двір] 1 1, 5. — Достану грошенят — у мене буде рай: Будинок, дворище, мальовані ворота (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 171); Була тільки хатка та дворища клапоть, а землю хліборобну наймати доводилось (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 151); Через прохідну будку Висоцький вийшов на широке заводське дворище (Дмитро Ткач, Черг. завдання, 1951, 84). | ||
| + | |||
| + | 2. Запустіла ділянка, на якій у минулому була садиба. Хата їх так і розвалилась пусткою; ніхто не купив, бо, кажуть, щовечора, як місяць зійде, по тому дворищу тиняється молода Орлиха (Марко Вовчок, 1. 1955, 84); Часто приходить [батько] до Чадака й на старім своїм дворищі днями висиджує, оплакуючи смерть єдиної дочки (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 344). | ||
| + | |||
| + | 3. іст. На Україні і в Білорусії в XIV — XVI ст. — сімейна, родинна громада. Поряд з селянським господарством окремої сім'їв Київській Русі збереглись в деяких місцях спільні господарства сімейних общин, які об'єднували певну кількість споріднених сім-ей... Така сімейна община відома.. у слов'янського населення..; на Балканах її називали задругою, в Росії — печищем і дворищем (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 454); Великі складні родини — дворища, які об'єднували від 5 до 11 і більше дворів-димів, здебільшого замінялись окремими дворами-димами, що складалися звичайно з двох простих індивідуальних родин (Історія УРСР, I, 1953, 132). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Stare dvorysche.jpg|безрамки|ліворуч|Yana]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Dvorysche.JPG|безрамки|ліворуч|Yana]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Dvorysche2.jpg|безрамки|ліворуч|Yana]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|TkRujNWdvbQ}} | ||
| + | |||
| + | ==Додаткові дані== | ||
| + | [] | ||
| + | |||
| + | [] | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | |||
| + | |||
[[Категорія:Дв]] | [[Категорія:Дв]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Версія за 23:14, 30 листопада 2016
Дворище, -ща, с. Дворище, мѣсто, гдѣ былъ дворъ, усадьба. Із льохів, будинків, стаєнь, із хлопського трупа на дворищі в Рарожинських стала чорна купа. К. Досв. 183. О, панське дворище! бодай нічого доброго в тебе не вступило. МВ. І. 53.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДВО́РИЩЕ, а, чол.
1. Те саме, що двір 1 1, 5. — Достану грошенят — у мене буде рай: Будинок, дворище, мальовані ворота (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 171); Була тільки хатка та дворища клапоть, а землю хліборобну наймати доводилось (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 151); Через прохідну будку Висоцький вийшов на широке заводське дворище (Дмитро Ткач, Черг. завдання, 1951, 84).
2. Запустіла ділянка, на якій у минулому була садиба. Хата їх так і розвалилась пусткою; ніхто не купив, бо, кажуть, щовечора, як місяць зійде, по тому дворищу тиняється молода Орлиха (Марко Вовчок, 1. 1955, 84); Часто приходить [батько] до Чадака й на старім своїм дворищі днями висиджує, оплакуючи смерть єдиної дочки (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 344).
3. іст. На Україні і в Білорусії в XIV — XVI ст. — сімейна, родинна громада. Поряд з селянським господарством окремої сім'їв Київській Русі збереглись в деяких місцях спільні господарства сімейних общин, які об'єднували певну кількість споріднених сім-ей... Така сімейна община відома.. у слов'янського населення..; на Балканах її називали задругою, в Росії — печищем і дворищем (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 454); Великі складні родини — дворища, які об'єднували від 5 до 11 і більше дворів-димів, здебільшого замінялись окремими дворами-димами, що складалися звичайно з двох простих індивідуальних родин (Історія УРСР, I, 1953, 132).
Ілюстрації
 |
 |
 |
Медіа
Додаткові дані
[]
[]
