Відмінності між версіями «Саджати»
(→Медіа) |
(→Медіа) |
||
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 52: | Рядок 52: | ||
{{#ev:youtube|EeUxa90Tb1w}} | {{#ev:youtube|EeUxa90Tb1w}} | ||
{{#ev:youtube|zNEDRZVSdjs}} | {{#ev:youtube|zNEDRZVSdjs}} | ||
+ | {{#ev:youtube|e_TVkU4TEj4}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Рядок 94: | Рядок 95: | ||
http://sum.in.ua/s/sadyty | http://sum.in.ua/s/sadyty | ||
https://yandex.ua/images/search?text=саджати | https://yandex.ua/images/search?text=саджати | ||
− | + | https://www.youtube.com/watch?v=zNEDRZVSdjs | |
+ | https://www.youtube.com/results?search_query=саджати+рослини | ||
+ | https://www.youtube.com/watch?v=e_TVkU4TEj4 | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
[[Категорія:Слова 2016 року]] | [[Категорія:Слова 2016 року]] |
Поточна версія на 18:33, 30 листопада 2016
Саджа́ти, -джа́ю, -єш, а́ю, а́єш, недок., перех.
1. Допомагати кому-небудь або примушувати чи запрошувати когось сісти. Як кого, то й за стіл саджають, а кого — то й з-під лави виганяють (Укр.. присл.., 1955, 293); [Прісцілла:] Посади мене… (Руфін саджає її) (Л. Укр., II, 1951, 507); В крісло Клим його саджав, мов дитя в колиску (С. Ол., Вибр., 1959, 209); // Піднімаючи, допомагати комусь сісти на щось високе.— Саджай його на мого коня і проведи до Бугаєвого Дуба (П. Куліш, Вибр., 1969, 191).
◊ На па́лю саджа́ти див. па́ля; На поса́д саджа́ти див. поса́д2; Саджа́ти на кіл див. кіл.
2. ким, за кого, на що, розм. Призначати або обирати кого-небудь на якусь посаду, доручати комусь яку-небудь роботу.— Не ми його саджали за писаря, не нам його й скидати з місця, — обізвався дід Яків (Н.-Лев., IV, 1956, 152). гл. Сажать. Багатого за стіл сажають, а убогий коло печі не сяде. Ном. № 1598. На стіл саджа́ти див. стіл2.
3. перев. у сполуч. із сл. в тюрму, по тюрмах, під арешт, за грати і т. ін., розм. Ув’язнювати, позбавляти волі. Вже й по тюрмах їх саджали, Та ніщо не помагає, їх пісні ідуть по людях, Всяк пісні ті переймає (Л. Укр., І, 1951, 380); Саджали його не раз у кримінал (Стеф., II, 1953, 56); Першими словами зама буде нарікання на великі труднощі, які не дозволяють йому задовольнити Дорошевого прохання. І якщо він зважується щось зробити, то це, мовляв, зв’язано із надзвичайним ризикуванням. «Так і знайте, це я сам себе саджаю» (Тют., Вир, 1964, 147); // Поміщати де-небудь, усередину чогось упійману тварину, пташку тощо. Котру живцем піймають [пташку], в окрему кліточку саджають (Л. Укр., І, 1951, 280); Розставив [чоловік] мішок так само, як тоді, коли саджав Вовка (Фр., IV, 1950, 55); Марко зняв з волів ярмо, хитрувато посміхнувся: — Може, і мене із собою візьмеш?..— Двох котів у мішок саджати не можна — покусаються (Тют., Вир, 1964, 13).
4. Поселяти десь, кудись (звичайно для ведення господарства).— Новгородська земля після Києва — найперша. Отець мій саджав тут синів своїх, не відступлюся теж од цього (Загреб., Диво, 1968, 529).
5. Поміщати в гарячу піч для випікання, обпалювання тощо.— Трийчи [тричі] на день пекла хліб з трьохпудової діжі. Одна зійшла, саджаю, другу замішую, третю розчиняю (Барв., Опов.., 1902, 242); Підгорнула [Горпина] попіл до челюстів, клала на лопату змащений розколоченим жовтком хліб і саджала на черінь (Гуц., Скупана.., 1965, 62).
6. Те саме, що сади́ти 1. Вони [пташки] озивались, Неначе казали: «І ми тобі руту Саджать помагали» (Щог., Поезії, 1958, 256).
Саджа́ти сад (парк і т. ін.) — те саме, що Сади́ти сад (парк і т. ін.) (див. сади́ти). Міста з руїн підводимо, Сади саджаєм людям (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 3).
7. Поміщати куди-небудь для розведення (тварин, рибу).
Саджати, -джа́ю, -єш, гл. Сажать. Багатого за стіл сажають, а убогий коло печі не сяде. Ном. № 1598.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках саджати = садити 1) (кого) сажать, садить; (в прош. вр.) саживать; (заставлять или помогать усесться) усаживать 2) (подвергать заключению) сажать, садить; (в прош. вр.) саживать 3) (хлеб в печь) сажать, садить, усаживать; (в прош. вр.) саживать 4) (растения) сажать, садить; (в прош. вр.) саживать 5) просаживать; (бить с силой) садить, гвоздить, дубасить, тузить; (стрелять) садить; (быстро бежать) садить; (танцевать) садить, отплясывать, отхватывать, откалывать.
САДЖАТИ , САДОВИТИ , САДИТИ садовити – саджати – садити Ці багатозначні слова, виступаючи часто синонімами, різняться характерною сполучуваністю, а також стилістичним забарвленням та входженням у фразеологічні звороти. За стіл, на покуті, на коня садовлять, саджають, садять. Дерева, кущі – садять, саджають. За секретаря, за обліковця садовлять, садять. Квочку на яйця тільки садять, а не садовлять і не саджають. А хліб у піч, навпаки, саджають. “Підгорнула попіл до челюстей, клала на лопату змащений розколоченим жовтком хліб і саджала на черінь” (Євген Гуцало).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Пошук в означеннях
Тлумачення, значення слова «садити»: САДИТИ, саджу, садиш, недок., перех. 1. Закопувати в землю коріння саджанців, бульби, цибулини, насіння тощо для їх вирощування. Любо вітами старими Груші хату вкрили, Що діди й баби на спомин Унукам садили (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 350); Ходить [Хима] по садочку, ходить, топче пахучі квіти, що сама садила й поливала; про все їй байдуже (Марко Вовчок, I, 1955, 50); Скрізь зелено, свіжо.., по городах садять капусту і біб (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 414); У більшості районів картоплю садять у квітні (Хлібороб України, 1, 1970, 24); Прийшла пора садити кукурудзу (Василь Минко, Повна чаша, 1950, 92); * Образно. Доля грядки копле [копає]. Красу садить, розум сіє (Іван Франко, X, 1954, 16).
Садити під лопату див. лопата; Садити під маркер див. маркер 2; Садити сад (парк і т. ін.) — закопувати на певній площі коріння саджанців дерев, кущів і т. ін., щоб з них виріс сад, парк і т. ін. Квітує сад. Це я його садив. І на душі у мене тепло й гарно (Любомир Дмитерко, Київські кручі, 1962, 38); Як дбайливі землі господарки Парк садили дівчата лої (Степан Крижанівський, Під зорями.., 1950, 8).
2. ким, за кого, на що, розм. Те саме, що саджати 2.
Садити на престол див. престол.
3. Допомагати кому-небудь або примушувати чи запрошувати когось сісти; саджати. Тіні зганяє [Харон], що там скрізь по лавах довженних сиділи, І на розчищене місце Енея великого садить (Микола Зеров, Вибр., 1966, 250); Велика метушня зайшла; Двох друзів садять до стола (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 131).
Садити квочку — підкладати під квочку яйця для виведення курчат. Заново ситце на кілочку, а як пристаріється, садять квочку (Номис, 1864, № 5316).
♦ Садити на мілину див. мілина. 4. перев. у сполуч. із сл. в тюрму, під арешт і т. ін., розм. Ув'язнювати, позбавляти волі. — Не бачиш, кого можна садити у чорну, а кого ні? (Панас Мирний, I, 1954, 284); Коли більше начальство каже меншому: посади Івана в кутузку — менше начальство бере, садить і знає, що чинить вищу волю (Володимир Самійленко, II, 1958, 232); Дома я спитав у тата: — Хіба за те, що годують кішок солодким пирогом, садять у тюрму? (Іван Багмут, Опов., 1959, 9). 5. Поміщати в гарячу піч для випікання, обпалювання тощо. — Вони [діти] пишуть, щоб ми були ветлі, коли міситимемо і садитимемо хліб. — Пхе! — засміявся Майстер Найсолодших Булок. — Це ще моя прапрабабуся знала, що хліб у веселої хазяйки завжди найкращий (Оксана Іваненко, Вел. очі, 1956, 115); Біля печі в кутку приперті до стіни кочерга і дерев'яна лопата — садити й вибирати хліб (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 32). 6. Те саме, що саджати 7. 7. Розташовуючи певним чином, прикріпляти, пришивати на чомусь, де-небудь щось. Лата на лату сади, а копійку на горілку держи (Номис, 1864, № 11719). 8. перен., розм. Витрачати кошти на щось неекономно, марно. Вбиралась [Мася], як павич; останню краплю крові, як то кажуть, тягла з матері та все садила на крами (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 80). 9. також неперех., розм. Уживається на позначення дій, що виконуються з особливою силою, інтенсивністю, азартом і т. ін.;
Садити чортами — лаятися, згадуючи чорта. Садила [Маланка] чортами так обережно, так делікатно, як тільки можна було в неділю, по службі божій (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 11).
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 10. http://www.lingvo.ua/uk/Translate/uk-ru/саджати http://slovopedia.org.ua/30/53409/26431.html Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 10. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 95. Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 11.
Зовнішні посилання
<a href="http://slovopedia.org.ua/30/53409/26431.html">САДЖАТИ , САДОВИТИ , САДИТИ</a> http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/саджати http://www.lingvo.ua/uk/Translate/uk-ru/саджати http://sum.in.ua/s/sadzhaty http://slovopedia.org.ua/30/53409/26431.html <a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/53148-sadzhaty.html" title="САДЖАТИ. Словник української мови Б.Грінченка.">САДЖАТИ. Словник української мови Б.Грінченка.</a> http://sum.in.ua/s/sadyty https://yandex.ua/images/search?text=саджати https://www.youtube.com/watch?v=zNEDRZVSdjs https://www.youtube.com/results?search_query=саджати+рослини https://www.youtube.com/watch?v=e_TVkU4TEj4