Відмінності між версіями «Саджати»

Версія за 17:40, 30 листопада 2016

Саджа́ти, -джа́ю, -єш, а́ю, а́єш, недок., перех.

1. Допомагати кому-небудь або примушувати чи запрошувати когось сісти. Як кого, то й за стіл саджають, а кого — то й з-під лави виганяють (Укр.. присл.., 1955, 293); [Прісцілла:] Посади мене… (Руфін саджає її) (Л. Укр., II, 1951, 507); В крісло Клим його саджав, мов дитя в колиску (С. Ол., Вибр., 1959, 209); // Піднімаючи, допомагати комусь сісти на щось високе.— Саджай його на мого коня і проведи до Бугаєвого Дуба (П. Куліш, Вибр., 1969, 191).

◊ На па́лю саджа́ти див. па́ля; На поса́д саджа́ти див. поса́д2; Саджа́ти на кіл див. кіл.

2. ким, за кого, на що, розм. Призначати або обирати кого-небудь на якусь посаду, доручати комусь яку-небудь роботу.— Не ми його саджали за писаря, не нам його й скидати з місця, — обізвався дід Яків (Н.-Лев., IV, 1956, 152). гл. Сажать. Багатого за стіл сажають, а убогий коло печі не сяде. Ном. № 1598. На стіл саджа́ти див. стіл2.

3. перев. у сполуч. із сл. в тюрму, по тюрмах, під арешт, за грати і т. ін., розм. Ув’язнювати, позбавляти волі. Вже й по тюрмах їх саджали, Та ніщо не помагає, їх пісні ідуть по людях, Всяк пісні ті переймає (Л. Укр., І, 1951, 380); Саджали його не раз у кримінал (Стеф., II, 1953, 56); Першими словами зама буде нарікання на великі труднощі, які не дозволяють йому задовольнити Дорошевого прохання. І якщо він зважується щось зробити, то це, мовляв, зв’язано із надзвичайним ризикуванням. «Так і знайте, це я сам себе саджаю» (Тют., Вир, 1964, 147); // Поміщати де-небудь, усередину чогось упійману тварину, пташку тощо. Котру живцем піймають [пташку], в окрему кліточку саджають (Л. Укр., І, 1951, 280); Розставив [чоловік] мішок так само, як тоді, коли саджав Вовка (Фр., IV, 1950, 55); Марко зняв з волів ярмо, хитрувато посміхнувся: — Може, і мене із собою візьмеш?..— Двох котів у мішок саджати не можна — покусаються (Тют., Вир, 1964, 13).

4. Поселяти десь, кудись (звичайно для ведення господарства).— Новгородська земля після Києва — найперша. Отець мій саджав тут синів своїх, не відступлюся теж од цього (Загреб., Диво, 1968, 529).

5. Поміщати в гарячу піч для випікання, обпалювання тощо.— Трийчи [тричі] на день пекла хліб з трьохпудової діжі. Одна зійшла, саджаю, другу замішую, третю розчиняю (Барв., Опов.., 1902, 242); Підгорнула [Горпина] попіл до челюстів, клала на лопату змащений розколоченим жовтком хліб і саджала на черінь (Гуц., Скупана.., 1965, 62).

6. Те саме, що сади́ти 1. Вони [пташки] озивались, Неначе казали: «І ми тобі руту Саджать помагали» (Щог., Поезії, 1958, 256).

Саджа́ти сад (парк і т. ін.) — те саме, що Сади́ти сад (парк і т. ін.) (див. сади́ти). Міста з руїн підводимо, Сади саджаєм людям (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 3).

7. Поміщати куди-небудь для розведення (тварин, рибу).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання