Відмінності між версіями «Дідівщина»
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:25401508.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:25401508.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:25401501.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:25401501.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Thumbnail.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 01:58, 30 листопада 2016
Дідівщина, -ни, ж. 1) Дѣдовщина, наслѣдіе, оставшееся послѣ дѣда. 2) Время, въ которое жили дѣды. Свідок слави дідівщини з вітром розмовляє, а внук косу несе в росу, за ними співає. Шевч. 48.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови
1. Спадщина від діда (у 1, 4 знач.). — Воно наше було за дідів, за прадідів! — Еге! За дідів було так, а за внуків буде інак! От іще нас перше попотягають по судах добре за ту дідівщину! (Леся Українка, III, 1952, 477).
2. Давні, дідівські часи. Свідок слави, дідівщини З вітром розмовляє (Тарас Шевченко, I, 1951, 60).
3. Дідівщи́на — нестатутні відносини між військовослужбовцями в колишній радянській армії, а також у сучасних арміях країн СНД, що полягають у пануванні тих, хто прослужив довше, над тими, хто прослужив менше. Найстарші в цій ієрархії називаються «дідами», звідки й назва цього явища.
Ілюстрації
|
|
|
|
