Відмінності між версіями «Упириця»
(Створена сторінка: '''Упири́ця, -ці, '''''ж. ''Женщина-упырь. Шейк. Категорія:Уп) |
(візуалізація слова) |
||
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Упири́ця, -ці, '''''ж. ''Женщина-упырь. Шейк. | '''Упири́ця, -ці, '''''ж. ''Женщина-упырь. Шейк. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | '''Упириця''' — міфічна істота; упир жіночого роду; вампір. ◆ [Лукаш:] Се ти?.. Ти упирицею прийшла, щоб з мене пити кров? (Леся Українка, III, 1952, 267); — Ще стара упириця [пані] прийде та наробить крику (Іван Франко, VII, 1951, 24). | ||
+ | |||
+ | ===[http://ukrainian_russian.academic.ru/134902/%D1%83%D0%BF%D0%B8%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F Українсько-російський словник]=== | ||
+ | Упириця — вампір [XI]; упы́рь [в о́бразе же́нщины]. | ||
+ | |||
+ | ==Етимологія== | ||
+ | '''Упи́р''' — за народними уявленнями, мрець-злий дух, мрець-перевертень, що по ночах виходить з могили, душить людей, у сплячих п’є кров; коли розкопати могилу й заглянути в труну, то упирі лежать червонощокі (звідси червоний, як упир); упирі (вампіри) після смерті не гниють; відьми також стають упирями; щоб вони не виходили з могил, кидають туди маку, а на могилі закопують осиковий кілок; здавна упирям клали требу (задобрювали); як дух-перевертень упир міг з’являтися в різному вигляді (собаки, кота, вовка, двох хлопчиків), ходити по селу пішки або їздити на коні й «витинати» людей; здатність «ходити після смерті» (начебто протягом семи років) упир має нібито завдяки присутності в ньому двох душ, одна з яких не покидає тіла й після смерті; за повір’ями, упирі бувають родимі й «роблені» (зачаровані); родимі мають хвостика; на «роблених» навіяно дух нечистої сили; розпізнавати упирів можна було по шести пальцях на руках і ногах; вірили, що в кожному селі був і живий упир, який захищав уже мертвого; упирями вважали деяких історичних осіб; генерального обозного В. Борковського (бл. 1686 р.) навіть пробили осиковим колом, а всю подію вималювали на стіні Троїцького собору в Чернігові; уживається також як лайливе слово. ◆ — Я Тибр старий! — ось подивись. Я тут водою управляю, Тобі я вірно помагаю, Я не почвара, не упир (І. Котляревський). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:8209621.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:NMYmldxOsr4.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Cd623c348801c086fa079265da9c0645.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:47.jpeg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | *[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B8%D1%80 Вампір] | ||
+ | *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BF%D0%B8%D1%80 Упир] | ||
+ | *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%8C%D0%BC%D0%B0 Відьма] | ||
+ | *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D1%83%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%B0 Перевертень] | ||
+ | *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D1%96 Зомбі] | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
[[Категорія:Уп]] | [[Категорія:Уп]] |
Поточна версія на 00:55, 30 листопада 2016
Упири́ця, -ці, ж. Женщина-упырь. Шейк.
Сучасні словники
Упириця — міфічна істота; упир жіночого роду; вампір. ◆ [Лукаш:] Се ти?.. Ти упирицею прийшла, щоб з мене пити кров? (Леся Українка, III, 1952, 267); — Ще стара упириця [пані] прийде та наробить крику (Іван Франко, VII, 1951, 24).
Українсько-російський словник
Упириця — вампір [XI]; упы́рь [в о́бразе же́нщины].
Етимологія
Упи́р — за народними уявленнями, мрець-злий дух, мрець-перевертень, що по ночах виходить з могили, душить людей, у сплячих п’є кров; коли розкопати могилу й заглянути в труну, то упирі лежать червонощокі (звідси червоний, як упир); упирі (вампіри) після смерті не гниють; відьми також стають упирями; щоб вони не виходили з могил, кидають туди маку, а на могилі закопують осиковий кілок; здавна упирям клали требу (задобрювали); як дух-перевертень упир міг з’являтися в різному вигляді (собаки, кота, вовка, двох хлопчиків), ходити по селу пішки або їздити на коні й «витинати» людей; здатність «ходити після смерті» (начебто протягом семи років) упир має нібито завдяки присутності в ньому двох душ, одна з яких не покидає тіла й після смерті; за повір’ями, упирі бувають родимі й «роблені» (зачаровані); родимі мають хвостика; на «роблених» навіяно дух нечистої сили; розпізнавати упирів можна було по шести пальцях на руках і ногах; вірили, що в кожному селі був і живий упир, який захищав уже мертвого; упирями вважали деяких історичних осіб; генерального обозного В. Борковського (бл. 1686 р.) навіть пробили осиковим колом, а всю подію вималювали на стіні Троїцького собору в Чернігові; уживається також як лайливе слово. ◆ — Я Тибр старий! — ось подивись. Я тут водою управляю, Тобі я вірно помагаю, Я не почвара, не упир (І. Котляревський).