Відмінності між версіями «Крадіжка»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | [http://slovopedia.org.ua/38/53402/381014.html '''Крадіжка'''] - | |
+ | (рос. кража) | ||
+ | '''злочин''', що полягає у викраденні державного, громадського або особистого майна громадян з метою обернення його на свою користь або на користь третіх осіб. | ||
+ | |||
+ | [http://sum.in.ua/s/kradizhka '''Крадіжка'''] | ||
+ | *Те саме, що крадіж. | ||
+ | Пшептинський.. кричав, совався до їх з кулаками, винуючи їх у недавній крадіжці сусідських коней (Нечуй-Левицький, I, 1956, 214); Суд.. визнав Явдоху.. винною в крадіжці зерна з громадського гамазею (Олесь Донченко, III, 1956, 14). | ||
+ | * Украдені речі. | ||
+ | Безневинних б'ють, а він собі нишком крадіжку поживе та й сміється потайно (Панас Мирний, I, 1949, 262); — Витрусили крадіжку, а вона, бач, ще й невинна! — викрикувала кума (Любов Яновська, I, 1959, 48). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 00:24, 30 листопада 2016
Крадіжка, -ки, ж. = Крадіж. Лиха нахідка гірша від крадіжки. Посл.
Зміст
Сучасні словники
Крадіжка - (рос. кража) злочин, що полягає у викраденні державного, громадського або особистого майна громадян з метою обернення його на свою користь або на користь третіх осіб.
- Те саме, що крадіж.
Пшептинський.. кричав, совався до їх з кулаками, винуючи їх у недавній крадіжці сусідських коней (Нечуй-Левицький, I, 1956, 214); Суд.. визнав Явдоху.. винною в крадіжці зерна з громадського гамазею (Олесь Донченко, III, 1956, 14).
- Украдені речі.
Безневинних б'ють, а він собі нишком крадіжку поживе та й сміється потайно (Панас Мирний, I, 1949, 262); — Витрусили крадіжку, а вона, бач, ще й невинна! — викрикувала кума (Любов Яновська, I, 1959, 48).