Відмінності між версіями «Злото»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Зовнішні посилання) |
|||
| (не показані 5 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/злото Злото (СУМ-11) | + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/злото Злото (СУМ-11)]=== |
*'''1.''' '''ЗЛО́ТО''', а, с., заст., поет. Золото (у 1 знач.). О, Грузіє! В твоїх-бо горах Ще стільки злота і срібла! (Тич., II, 1957, 74); Ломи, січи Каміння, злото добувай! (Черн., Поезії, 1959, 69); * Образно. І поки вітер грав злотом її волосся, ..ся жінка оповідала своє життя (Коцюб., II, 1955, 294). | *'''1.''' '''ЗЛО́ТО''', а, с., заст., поет. Золото (у 1 знач.). О, Грузіє! В твоїх-бо горах Ще стільки злота і срібла! (Тич., II, 1957, 74); Ломи, січи Каміння, злото добувай! (Черн., Поезії, 1959, 69); * Образно. І поки вітер грав злотом її волосся, ..ся жінка оповідала своє життя (Коцюб., II, 1955, 294). | ||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
'''ЗЛОТО'''… Перша частина складних слів, що відповідає: а) слову злотий1 у 2 знач., напр.: злотокри́лий і т. ін.; б) слову зло́то у 1 знач., напр.: злотоли́тий, злотоно́сний; у 2 знач., напр.: злототка́ний. | '''ЗЛОТО'''… Перша частина складних слів, що відповідає: а) слову злотий1 у 2 знач., напр.: злотокри́лий і т. ін.; б) слову зло́то у 1 знач., напр.: злотоли́тий, злотоно́сний; у 2 знач., напр.: злототка́ний. | ||
| − | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/злото Злото (Словник Грінченка) | + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/злото Злото (Словник Грінченка)]=== |
'''Злото''', та, с. | '''Злото''', та, с. | ||
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
*'''2.''' Ласкательное названіе любимаго человѣка. ''Ой вийду я за ворота, — нема мого злота, тільки стоїть той нескреба, що мені не треба.'' ''Мет.'' 38. ''Ум. Злітце, зло́течко.'' ''Грин.'' III. 13. ''Зробив ворітця із щирого злітця.'' ''Чуб.'' III. 295. | *'''2.''' Ласкательное названіе любимаго человѣка. ''Ой вийду я за ворота, — нема мого злота, тільки стоїть той нескреба, що мені не треба.'' ''Мет.'' 38. ''Ум. Злітце, зло́течко.'' ''Грин.'' III. 13. ''Зробив ворітця із щирого злітця.'' ''Чуб.'' III. 295. | ||
| − | ===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Золото Золото (Вікіпедія) | + | ===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Золото Золото (Вікіпедія)]=== |
*'''2.''' '''Золото''' - '''Аурум''' (Au) — хімічний елемент з атомним номером 79, проста речовина якого — жовтий інертний пластичний метал '''золото'''. У старослов'янській і староукраїнській мовах метал мав назву '''злото''', що на сьогодні застаріла і трапляється переважно у фольклорі або зі стилістичною метою використовується в поезії. Назва цього хімічного елемента Аурум походить від ''латинського'' слова ''aurum'', що в перекладі буквально означає '''золото'''. | *'''2.''' '''Золото''' - '''Аурум''' (Au) — хімічний елемент з атомним номером 79, проста речовина якого — жовтий інертний пластичний метал '''золото'''. У старослов'янській і староукраїнській мовах метал мав назву '''злото''', що на сьогодні застаріла і трапляється переважно у фольклорі або зі стилістичною метою використовується в поезії. Назва цього хімічного елемента Аурум походить від ''латинського'' слова ''aurum'', що в перекладі буквально означає '''золото'''. | ||
| − | ===[http://cikavo.net/cikavi-fakti-pro-zoloto/ Цікаві факти про золото | + | ===[http://cikavo.net/cikavi-fakti-pro-zoloto/ Цікаві факти про золото]=== |
*'''1.''' Золото дуже добре проводить тепло і електрику. І воно ніколи не ржавіє. | *'''1.''' Золото дуже добре проводить тепло і електрику. І воно ніколи не ржавіє. | ||
| Рядок 71: | Рядок 71: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | + | *[http://wiki.kubg.edu.ua/Метал Метал (Cловник Грінченка)] | |
| − | + | *[http://wiki.kubg.edu.ua/Залізо Залізо (Cловник Грінченка)] | |
| + | *[http://wiki.kubg.edu.ua/Оливо Оливо (Словник Грінченка)] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | *[http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/злото СУМ-11] | |
| − | + | *[http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/злото Словник Грінченка] | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | + | *[https://uk.wikipedia.org/wiki/Золото Вікіпедія] | |
| − | + | *[http://cikavo.net/cikavi-fakti-pro-zoloto/ Цікаві факти про золото] | |
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] |
[[Категорія:Слова 2016 року]] | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
Поточна версія на 09:39, 28 листопада 2016
Зло́то, -та, с. 1) Золото. Привезе мені віночок з чистого злота. Чуб. V. 207. А в чім теє дитя? У сріблі та в злоті. Чуб. III. 39. 2) Ласкательное названіе любимаго человѣка. Ой вийду я за ворота, нема мого злота, тільки стоїть той нескреба, що мені не треба. Мет. 38. Ум. Злітце, зло́течко. Грин. III. 13. Зробив ворітця із щирого злітця. Чуб. III. 295.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Злото (СУМ-11)
- 1. ЗЛО́ТО, а, с., заст., поет. Золото (у 1 знач.). О, Грузіє! В твоїх-бо горах Ще стільки злота і срібла! (Тич., II, 1957, 74); Ломи, січи Каміння, злото добувай! (Черн., Поезії, 1959, 69); * Образно. І поки вітер грав злотом її волосся, ..ся жінка оповідала своє життя (Коцюб., II, 1955, 294).
- 2. збірн. Золоті речі; дорогий золототканий одяг і т. ін. І залисніло на столах срібло та злото, залисніли на Гані дорогі квітки та сукні (Н.-Лев., І, 1956, 165); [Мартіан:] Чи ти гадаєш, що там тебе вітчим нарядить зараз у злото й пурпур? (Л. Укр., III, 1952, 284); // Спеціальна золотистого кольору фарба, яка застосовується в поліграфії. Вони й на цвинтарі, в своїх палатах, Зробили злотом розписи багаті… (Шер., Дорога.., 1957, 37); // Позолочені шовкові нитки для гаптування, ткання і т. ін. Ревнителі церкви несуть образи, гаптовані сріблом-золотом (Довж., І, 1958, 43).
- 3. збірн. Золоті монети, гроші і т. ін. Руйнують мури; срібло, злото Несуть шапками козаки І насипають байдаки (Шевч., І, 1951, 202); У багатих злото в касі, У газдів стоги (Фр., XIII, 1954, 181).
- 4. перен., розм. Ласкаве звертання до кого-небудь. — Та чи так, мій голубе, срібло моє, злото моє. Чи справді, не обижали? (Вовчок, І, 1955, 347).
ЗЛОТО… Перша частина складних слів, що відповідає: а) слову злотий1 у 2 знач., напр.: злотокри́лий і т. ін.; б) слову зло́то у 1 знач., напр.: злотоли́тий, злотоно́сний; у 2 знач., напр.: злототка́ний.
Злото (Словник Грінченка)
Злото, та, с.
- 1. Золото. Привезе мені віночок з чистого злота. Чуб. V. 207. А в чім теє дитя? — У сріблі та в злоті. Чуб. III. 39.
- 2. Ласкательное названіе любимаго человѣка. Ой вийду я за ворота, — нема мого злота, тільки стоїть той нескреба, що мені не треба. Мет. 38. Ум. Злітце, зло́течко. Грин. III. 13. Зробив ворітця із щирого злітця. Чуб. III. 295.
Золото (Вікіпедія)
- 2. Золото - Аурум (Au) — хімічний елемент з атомним номером 79, проста речовина якого — жовтий інертний пластичний метал золото. У старослов'янській і староукраїнській мовах метал мав назву злото, що на сьогодні застаріла і трапляється переважно у фольклорі або зі стилістичною метою використовується в поезії. Назва цього хімічного елемента Аурум походить від латинського слова aurum, що в перекладі буквально означає золото.
Цікаві факти про золото
- 1. Золото дуже добре проводить тепло і електрику. І воно ніколи не ржавіє.
- 2. З золота можна зробити навіть нитки. Причому однієї унції золота (28,35 грама) вистачить, щоб зробити нитку довжиною 80 кілометрів.
- 3. У деяких азіатських країнах раніше навіть додавали трохи золота в їжу і в пляшки зі спиртними напоями.
- 4. Вага найбільшого знайденого золотого самородка дорівнює 250 кг.
- 5. Золото ніколи не викликає роздратування шкіри, тому якщо з’явилася алергічна реакція, значить, в сплав було щось додано.
- 6. Раніше олімпійські золоті медалі робили цілком з золота. Зараз же золотом покривається лише зовнішня оболонка і йде на цю справу близько 6 грам.
- 7. Інки назвали золото «Сльози Сонця». Для них золото не мало ніякої фінансової цінності, а мало воно лише релігійне значення.
- 8. Хімічний елемент AURUM (AU) в таблиці Менделєєва з латинської означає «Сяюче світло».
- 9. У кінці середніх століть була популярна наука «Алхімія». Багато хто намагався знайти спосіб перетворити неблагородні метали в золото. Але поки це нікому не вдалося. Єдине, що в радянських ядерних реакторах деякі ядра свинцю все ж змогли замінитися на золото.
- 10. Золото і мідь — перші метали, які були виявлені людьми.
- 11. Найбільший Золотий запас у США (близько 25% від загального світового запасу).
- 12. У 1848 році під час будівництва лісопилки поблизу Сакраменто Джон Маршал знайшов невеликі пластівці золота в землі. Це відкриття викликало так звану «Золоту лихоманку» і призвело до активного заселення Заходу.
- 13. Абсолютно чисте золото таке м’яке, що його можна м’яти навіть руками.
- 14. Більше половини всього видобутого золота знаходять в ПАР.
- 15. Золото — відмінний відбивач. У деяких будинках спеціально покривають вікна золотом, щоб воно відбивало сонячне світло і зберігало тепло взимку. Також тонким шаром золота раніше покривався автомобіль McLaren F1, щоб за допомогою відображення захищати корпусні панелі від теплової енергії.
- 16. Мільярди тонн золота знаходяться під океанами, але поки що немає можливості його звідти дістати.
Ілюстрації
|
|
|
|
