Відмінності між версіями «Залізо»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Медіа) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | Тлумачення слова у сучасних словниках | + | *'''Тлумачення слова у сучасних словниках''' |
| − | + | ||
| − | + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/залізо Залізо (СУМ-11)]=== | |
| + | '''ЗАЛІ́ЗО''', а, с. | ||
| − | + | *'''1.''' Хімічний елемент, твердий ковкий метал сріблистого кольору, який, сполучаючись із вуглецем, утворює чавун і сталь. ''З усіх металів, які добуває людина, залізо має найбільше значення в нашому житті'' (''Заг. хімія'', 1955, 601); ''І залізо ржа з’їдає'' (''Укр.. присл..'', 1955, 293); ''Тут була хороша руда, яка містила в собі багато заліза'' (''Ткач, Плем’я..'', 1961, 180); ''Ходив Данило серед засмалених, закурених димом ковачів, дивився, як вони залізо варять'' (''Хижняк, Д. Галицький'', 1958, 451); * ''У порівн. Здавалось, ніби гори тліли й жевріли, як розпечене залізо'' (''Н.-Лев.'', II, 1956, 390).''Куй залі́зо, по́ки (коли́) гаря́че див. кува́ти.'' | |
| − | 2. розм. Жерсть, залізні штаби, смуги і т. ін. Волі добивались голі, а не багаті, що під залізом хати (Укр.. присл.., 1955, 337); Приніс він з комори нову скриньку, ковану залізом (Вовчок, І, 1955, 164); Заскрипіла, відчиняючись, залізом кована брама (Довж., І, 1958, 252); | + | *'''2.''' розм. '''Жерсть''', залізні штаби, смуги і т. ін. ''Волі добивались голі, а не багаті, що під залізом хати'' (''Укр.. присл''.., 1955, 337); ''Приніс він з комори нову скриньку, ковану залізом'' (''Вовчок'', І, 1955, 164); ''Заскрипіла, відчиняючись, залізом кована брама'' (''Довж.'', І, 1958, 252); |
| + | *'''3.''' збірн. Залізні вироби, конструкції, сукупність залізних предметів, машин і т. ін. ''Ти [людина] скрізь.'' ''Се ти одягла землю в камінь і залізо'' (''Коцюб.'', II, 1955, 222); ''Поле двигтіло під вагою танків, гармат і різного іншого рухомого.. заліза'' (''Довж.'', І, 1958, 389); ''О, по-належному ми зустрічаєм ми Гостей, не кликаних у край наш на ралець! Ми вержемо вогонь, залізо і свинець На лапи їх брудні, в оскаженілі морди'' (''Рильський'', І, 1956, 232); | ||
| + | *'''4.''' діал. ''Ланцюг. — Чи спустив їх [собак] Терентій, чи самі з заліза зірвалися?'' (''Стельмах'', І, 1962, 66); | ||
| + | *'''5.''' заст. ''Кайдани. — О милий боже України, Не дай пропасти на чужині, В неволі вольним козакам!.. На суд твій праведний прийти, В залізі руки принести І перед всіми у кайданах Стать козакові…'' (''Шевч''., І, 1951, 201); ''Тоді вже посланці взяли її та попід руки привели, наділи залізо на неї'' (''Вовчок'', І, 1955, 175). | ||
| − | ЗАЛІ́ЗО… Перша частина складних слів, що відповідає слову залі́зо у 1 знач., напр.: залізобакте́рія, залізоні́кель, залізоспла́в; у 2 знач., напр.: залізозва́рювальний, залізорі́зний. | + | '''ЗАЛІ́ЗО…''' Перша частина складних слів, що відповідає слову залі́зо у 1 знач., напр.: ''залізобакте́рія'', ''залізоні́кель'', ''залізоспла́в''; у 2 знач., напр.: ''залізозва́рювальний'', ''залізорі́зний''. |
| − | + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/залізо Залізо (Словник Грінченка)]=== | |
Залі́зо, за, с. | Залі́зо, за, с. | ||
| − | 1 | + | *'''1.''' '''Желѣзо.''' ''Їсть, як іржа залізо.'' Ном. № 2723. |
| + | *'''2.''' мн. '''Цѣпи''', '''оковы'''. ''На суд твій праведний прийти, в залізах руки принести.'' ''Шевч.'' 58. ''Навіть залізами ніхто не міг його зв’язати.'' ''Єв.'' Мр. V. 3. Ум. '''Залі́зце.''' Ном., стр. 284, № 1858. | ||
| − | + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury/залізо Залізо (Знаки етнокультури Жайворонка)]=== | |
| − | + | *'''1.''' '''залі́зо''' — твердий ковкий метал сріблястого кольору, який, сполучаючись із вуглецем, утворює чавун і сталь; відігравав велику роль в українських віруваннях; вважався охоронним засобом проти нечистої сили (особливо гострі предмети з нього — голка, ніж, сокира, коса); '''залізо''' виступає символом сили, твердості, витривалості, здоров’я; закопуючи шматок заліза під порогом хати, примовляли: ''«Аби здорові були, як залізо, люди, що через нього переступатимуть»''; водночас про вразливість чиєїсь душі свідчить приказка: ''«їсть, як іржа залізо».'' | |
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 05:23, 28 листопада 2016
Залізо, -за, с. 1) Желѣзо. Їсть, як іржа залізо. Ном. № 2723. 2) мн. Цѣпи, оковы. На суд твій праведний прийти, в залізах руки принести. Шевч. 58. Навіть залізами ніхто не міг його зв’язати. Єв. Мр. V. 3. Ум. Залізце. Ном., стр. 284, № 1858.
Зміст
Сучасні словники
- Тлумачення слова у сучасних словниках
Залізо (СУМ-11)
ЗАЛІ́ЗО, а, с.
- 1. Хімічний елемент, твердий ковкий метал сріблистого кольору, який, сполучаючись із вуглецем, утворює чавун і сталь. З усіх металів, які добуває людина, залізо має найбільше значення в нашому житті (Заг. хімія, 1955, 601); І залізо ржа з’їдає (Укр.. присл.., 1955, 293); Тут була хороша руда, яка містила в собі багато заліза (Ткач, Плем’я.., 1961, 180); Ходив Данило серед засмалених, закурених димом ковачів, дивився, як вони залізо варять (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 451); * У порівн. Здавалось, ніби гори тліли й жевріли, як розпечене залізо (Н.-Лев., II, 1956, 390).Куй залі́зо, по́ки (коли́) гаря́че див. кува́ти.
- 2. розм. Жерсть, залізні штаби, смуги і т. ін. Волі добивались голі, а не багаті, що під залізом хати (Укр.. присл.., 1955, 337); Приніс він з комори нову скриньку, ковану залізом (Вовчок, І, 1955, 164); Заскрипіла, відчиняючись, залізом кована брама (Довж., І, 1958, 252);
- 3. збірн. Залізні вироби, конструкції, сукупність залізних предметів, машин і т. ін. Ти [людина] скрізь. Се ти одягла землю в камінь і залізо (Коцюб., II, 1955, 222); Поле двигтіло під вагою танків, гармат і різного іншого рухомого.. заліза (Довж., І, 1958, 389); О, по-належному ми зустрічаєм ми Гостей, не кликаних у край наш на ралець! Ми вержемо вогонь, залізо і свинець На лапи їх брудні, в оскаженілі морди (Рильський, І, 1956, 232);
- 4. діал. Ланцюг. — Чи спустив їх [собак] Терентій, чи самі з заліза зірвалися? (Стельмах, І, 1962, 66);
- 5. заст. Кайдани. — О милий боже України, Не дай пропасти на чужині, В неволі вольним козакам!.. На суд твій праведний прийти, В залізі руки принести І перед всіми у кайданах Стать козакові… (Шевч., І, 1951, 201); Тоді вже посланці взяли її та попід руки привели, наділи залізо на неї (Вовчок, І, 1955, 175).
ЗАЛІ́ЗО… Перша частина складних слів, що відповідає слову залі́зо у 1 знач., напр.: залізобакте́рія, залізоні́кель, залізоспла́в; у 2 знач., напр.: залізозва́рювальний, залізорі́зний.
Залізо (Словник Грінченка)
Залі́зо, за, с.
- 1. Желѣзо. Їсть, як іржа залізо. Ном. № 2723.
- 2. мн. Цѣпи, оковы. На суд твій праведний прийти, в залізах руки принести. Шевч. 58. Навіть залізами ніхто не міг його зв’язати. Єв. Мр. V. 3. Ум. Залі́зце. Ном., стр. 284, № 1858.
Залізо (Знаки етнокультури Жайворонка)
- 1. залі́зо — твердий ковкий метал сріблястого кольору, який, сполучаючись із вуглецем, утворює чавун і сталь; відігравав велику роль в українських віруваннях; вважався охоронним засобом проти нечистої сили (особливо гострі предмети з нього — голка, ніж, сокира, коса); залізо виступає символом сили, твердості, витривалості, здоров’я; закопуючи шматок заліза під порогом хати, примовляли: «Аби здорові були, як залізо, люди, що через нього переступатимуть»; водночас про вразливість чиєїсь душі свідчить приказка: «їсть, як іржа залізо».
Ілюстрації
|
|
|
|
