Відмінності між версіями «Злото»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | '''Злото''' - '''Аурум''' (Au) — хімічний елемент з атомним номером 79, проста речовина якого — жовтий інертний пластичний метал '''золото'''. У старослов'янській і староукраїнській мовах метал мав назву '''злото''', що на сьогодні застаріла і трапляється переважно у фольклорі або зі стилістичною метою використовується в поезії. Назва цього хімічного елемента Аурум походить від ''латинського'' слова ''aurum'', що в перекладі буквально означає '''золото'''. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 01:05, 28 листопада 2016
Зло́то, -та, с. 1) Золото. Привезе мені віночок з чистого злота. Чуб. V. 207. А в чім теє дитя? У сріблі та в злоті. Чуб. III. 39. 2) Ласкательное названіе любимаго человѣка. Ой вийду я за ворота, нема мого злота, тільки стоїть той нескреба, що мені не треба. Мет. 38. Ум. Злітце, зло́течко. Грин. III. 13. Зробив ворітця із щирого злітця. Чуб. III. 295.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Злото - Аурум (Au) — хімічний елемент з атомним номером 79, проста речовина якого — жовтий інертний пластичний метал золото. У старослов'янській і староукраїнській мовах метал мав назву злото, що на сьогодні застаріла і трапляється переважно у фольклорі або зі стилістичною метою використовується в поезії. Назва цього хімічного елемента Аурум походить від латинського слова aurum, що в перекладі буквально означає золото.
Ілюстрації
|
|
|
|
