Відмінності між версіями «Пелька»

Версія за 00:02, 28 листопада 2016

Пе́лька, -ки, ж. Глотка. Напекла стара моя такого хліба, що і в пельку не лізе. Кобеляк. 7. П’ять літ роблю на чужу пельку. Г. Барв. 321.

Фото

Загальні відомості

ПІБ

Спеціальність

Група

Контакти

Електронна пошта

• назва посилання

Skype

Web сторінка

Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

Участь

Конференції

Олімпіади

Соціальні проекти

Благодійні акції

Університетські заходи

Громадська діяльність

Мої захоплення

Пелька вікіпедія ПЕ́ЛЬКА, и, жін., вульг. 1. Рот. А суддя, як уздрів бублики, так мерщій за них та й став у пельку пхати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 279); — Добре Вам, Хомо, що ви самі, а у мене три пельки в хаті (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 34); — Вони думають, що ти мати, — сміявся Тимко, а Орися ловила комах і напихала пташенятам в ненажерливі пельки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 519); * Образно. Вода кипить, Виводять кола чорториї І в чорні пельки водянії втягають все, що набіжить (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 238). 2. Те саме, що глотка. Біля обмерзлого студня, димлячи парою, на всі груди іржали відгодовані огирі, і те гоготіння сильних пельок довго блукало по байраках (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 414). ♦ Дерти (драти) пельку — голосно кричати; горланити; Заливати (залити, залляти) пельку [собі] — напиватися п'яним. Уже.. [Гриць] одною ногою в ямі, а ще як заллє собі пельку, то мало що хибує, аби по стінах не дерся (Лесь Мартович, Тв., 1954, 61); Залляли пельку... Одшуміло... Розвіявсь од кадила дим... 1 кров засохла... А Трясило не вірить ще очам своїм (Володимир Сосюра, I, 1957, 361); Затикати (заткнути, заткати) пельку див. затикати 1; Затикати (заткнути, запихати, запхати) пельку кому: а) примушувати мовчати, не дозволяти висловлювати свою думку. З грошима вже йому і жінки не страшно: од нового очіпка, плахти, намиста з дукачами хоч яка притихне, хоч якій пельку заткнеш (Олекса Стороженко, I, 1957, 53); б) задобрювати кого-небудь з метою не розголошувати якоїсь справи, таємниці і т. ін. — Тільки ось що, — зам'явся Головатий, — нам потрібні гроші на дорожні витрати, часом, може, й на те, щоб заткнути пельку якомусь не в міру запопадливому справникові чи бургомістрові (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 19); — Пошлеш титарям два вози горшків: сунеш благочинному в зуби горшка, а благочинній макітру, то запхнеш пельку й благочинному, й благочинній! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 180); На всю пельку — дуже голосно (кричати, лаяти, репетувати і т. ін.). Вдома вона кричала й репетувала на всю пельку: там вона забувала, що вона свята та божа... (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 70); Напхати пельку — наїстися. [Семен:] Одначе наминаєш, мов той кіт! [Іван:] Та знаєш, аби чим-небудь напхати пельку (Марко Кропивницький, I, 1958, 82); Несита пелька — про скупість, зажерливу вдачу. [Старшина:] Усе є, благодарить бога, а ще мало! Щоб то задовольниться. От же ні, така вже пелька людська несита (Карпенко-Карий, I, 1960, 38); Роззявити пельку; Пороззявляти пельки на кого — лаяти, докоряти кого-небудь або скаржитись на когось. — Коли б я не ходив у походи і не бив турків та татарву — ніколи не був би я гетьманом, і наша січова сіромашня тоді на мене пельки пороззявляла б, вимагаючи, щоб мою землю залічили до земель, які щороку розподіляють проміж зимівниками (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 87); У пельку лізти див. лізти; У пельку не лізе див. лізти.