Відмінності між версіями «Гудіти»
(Створена сторінка: '''Гудіти, -ду, -деш, '''''гл. '''''= Густи. '''''Добре гудіти, коли є чім шуміти. ''Ном. № 1398. Рѣдко упо...) |
|||
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Гудіти, -ду, -деш, '''''гл. '''''= Густи. '''''Добре гудіти, коли є чім шуміти. ''Ном. № 1398. Рѣдко употребляется. | '''Гудіти, -ду, -деш, '''''гл. '''''= Густи. '''''Добре гудіти, коли є чім шуміти. ''Ном. № 1398. Рѣдко употребляется. | ||
[[Категорія:Гу]] | [[Категорія:Гу]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | '''УКРЛІТ.ORG''' | ||
| + | ГУДІ́ТИ і ГУСТИ́, гуду́, гуде́ш, недок. | ||
| + | [http://ukrlit.org/slovnyk/гудіти гудіти] | ||
| + | |||
| + | 1. Видавати довгі протяжні низькі звуки. Кругом його [стовпа] гуде безсонний жук (Гл., Вибр., 1957, 206); Надворі негода страшенна, сніг, дощ, лютий вітер гуде (Л. Укр., IV, 1954, 100); Перед вікнами хати росли черешні, гуділи над ними бджоли (Шиян, Переможці, 1950, 239); Як вийшов за село Давид, гудів тільки дріт на телефонних стовпах (Головко, II, 1957, 78); У полі тихому гуде десь молотарка одинока (Гонч., Вибр., 1959, 25); // Одночасно голосно розмовляючи, створювати загальний гомін. Народ гомонить, гуде, як бджоли в улику (Н.-Лев., III, 1956, 278); // Лунати протяжно, на низьких нотах. — Давиде, чуєш, Давиде, вставай! Уже ранок! — гуде її глибоке контральто (Стельмах, Хліб.., 1959, 103); — Ох, ох, — гудів, мов з труби, голос Килини Макарівни (Бані, Надія, 1960, 89); // безос. Про відчування такого звуку. Здається, Федір і захмелився добре на сьогодні.. В голові тілько гуде та на серці холоне (Мирний, IV, 1955, 233); Щось невловиме дзвенить у вухах, гуде в голові (Цюпа, Назустріч ., 1958, 89). | ||
| + | |||
| + | ◊ Аж гуде́ (гуло́) — виражає інтенсивність якоїсь дії. Нове мотовило аж гуло в її руках (Н.-Лев., II, 1956, 301); У кише́ні гуде́ — немає грошей. Нема і дома нічого [у Хоми], і у кишені гуде (Кв.-Осн., II, 1956, 231). | ||
| + | |||
| + | 2. Видавати протяжні низькі звуки, сигнали за допомогою спеціального пристрою. Над степом липневим І тиша і спека, Гудуть паровози далеко-далеко (Мур., Широка дорога, 1950, 5). | ||
| + | |||
| + | 3. розм. Безперервно нити, ломити, боліти. Хаєцький втомлено сів на одному з крісел.. Тільки тепер відчув, як ноги гудуть після довгої напруги (Гончар, І, 1954, 266). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 189. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29900d6534928dd61a6ca0099ebabe68 300 300.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/ghudity ghudity] | ||
| + | |||
| + | '''Словник української мови | ||
| + | Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' | ||
| + | |||
| + | ГУДІТИ і ГУСТИ, гуду, гудеш, недок. | ||
| + | 1. Видавати довгі протяжні низькі звуки. Кругом його [стовпа] гуде безсонний жук (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 206); Надворі негода страшенна, сніг, дощ, лютий вітер гуде (Леся Українка, IV, 1954, 100); Перед вікнами хати росли черешні, гуділи над ними бджоли (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 239); Як вийшов за село Давид, гудів тільки дріт на телефонних стовпах (Андрій Головко, II, 1957, 78); У полі тихому гуде десь молотарка одинока (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 25); | ||
| + | // Одночасно голосно розмовляючи, створювати загальний гомін. Народ гомонить, гуде, як бджоли в улику (Нечуй-Левицький, III, 1956, 278); | ||
| + | // Лунати протяжно, на низьких нотах. — Давиде, чуєш, Давиде, вставай! Уже ранок! — гуде її глибоке контральто (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 103); — Ох, ох, — гудів, мов з труби, голос Килини Макарівни (Яків Баш, Надія, 1960, 89); | ||
| + | // безос. Про відчування такого звуку. Здається, Федір і захмелився добре на сьогодні.. В голові тілько гуде та на серці холоне (Панас Мирний, IV, 1955, 233); Щось невловиме дзвенить у вухах, гуде в голові (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 89). | ||
| + | ♦ Аж гуде (гуло) — виражає інтенсивність якоїсь дії. Нове мотовило аж гуло в її руках (Нечуй-Левицький, II, 1956, 301); У кишені гуде — немає грошей. Нема і дома нічого [у Хоми], і у кишені гуде (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 231). | ||
| + | 2. Видавати протяжні низькі звуки, сигнали за допомогою спеціального пристрою. Над степом липневим І тиша і спека, Гудуть паровози далеко-далеко (Ігор Муратов, Широка дорога, 1950, 5). | ||
| + | 3. розм. Безперервно нити, ломити, боліти. Хаєцький втомлено сів на одному з крісел.. Тільки тепер відчув, як ноги гудуть після довгої напруги (Олесь Гончар, I, 1954, 266). | ||
Поточна версія на 02:06, 27 листопада 2016
Гудіти, -ду, -деш, гл. = Густи. Добре гудіти, коли є чім шуміти. Ном. № 1398. Рѣдко употребляется.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
УКРЛІТ.ORG ГУДІ́ТИ і ГУСТИ́, гуду́, гуде́ш, недок. гудіти
1. Видавати довгі протяжні низькі звуки. Кругом його [стовпа] гуде безсонний жук (Гл., Вибр., 1957, 206); Надворі негода страшенна, сніг, дощ, лютий вітер гуде (Л. Укр., IV, 1954, 100); Перед вікнами хати росли черешні, гуділи над ними бджоли (Шиян, Переможці, 1950, 239); Як вийшов за село Давид, гудів тільки дріт на телефонних стовпах (Головко, II, 1957, 78); У полі тихому гуде десь молотарка одинока (Гонч., Вибр., 1959, 25); // Одночасно голосно розмовляючи, створювати загальний гомін. Народ гомонить, гуде, як бджоли в улику (Н.-Лев., III, 1956, 278); // Лунати протяжно, на низьких нотах. — Давиде, чуєш, Давиде, вставай! Уже ранок! — гуде її глибоке контральто (Стельмах, Хліб.., 1959, 103); — Ох, ох, — гудів, мов з труби, голос Килини Макарівни (Бані, Надія, 1960, 89); // безос. Про відчування такого звуку. Здається, Федір і захмелився добре на сьогодні.. В голові тілько гуде та на серці холоне (Мирний, IV, 1955, 233); Щось невловиме дзвенить у вухах, гуде в голові (Цюпа, Назустріч ., 1958, 89).
◊ Аж гуде́ (гуло́) — виражає інтенсивність якоїсь дії. Нове мотовило аж гуло в її руках (Н.-Лев., II, 1956, 301); У кише́ні гуде́ — немає грошей. Нема і дома нічого [у Хоми], і у кишені гуде (Кв.-Осн., II, 1956, 231).
2. Видавати протяжні низькі звуки, сигнали за допомогою спеціального пристрою. Над степом липневим І тиша і спека, Гудуть паровози далеко-далеко (Мур., Широка дорога, 1950, 5).
3. розм. Безперервно нити, ломити, боліти. Хаєцький втомлено сів на одному з крісел.. Тільки тепер відчув, як ноги гудуть після довгої напруги (Гончар, І, 1954, 266).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 189.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГУДІТИ і ГУСТИ, гуду, гудеш, недок. 1. Видавати довгі протяжні низькі звуки. Кругом його [стовпа] гуде безсонний жук (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 206); Надворі негода страшенна, сніг, дощ, лютий вітер гуде (Леся Українка, IV, 1954, 100); Перед вікнами хати росли черешні, гуділи над ними бджоли (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 239); Як вийшов за село Давид, гудів тільки дріт на телефонних стовпах (Андрій Головко, II, 1957, 78); У полі тихому гуде десь молотарка одинока (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 25); // Одночасно голосно розмовляючи, створювати загальний гомін. Народ гомонить, гуде, як бджоли в улику (Нечуй-Левицький, III, 1956, 278); // Лунати протяжно, на низьких нотах. — Давиде, чуєш, Давиде, вставай! Уже ранок! — гуде її глибоке контральто (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 103); — Ох, ох, — гудів, мов з труби, голос Килини Макарівни (Яків Баш, Надія, 1960, 89); // безос. Про відчування такого звуку. Здається, Федір і захмелився добре на сьогодні.. В голові тілько гуде та на серці холоне (Панас Мирний, IV, 1955, 233); Щось невловиме дзвенить у вухах, гуде в голові (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 89). ♦ Аж гуде (гуло) — виражає інтенсивність якоїсь дії. Нове мотовило аж гуло в її руках (Нечуй-Левицький, II, 1956, 301); У кишені гуде — немає грошей. Нема і дома нічого [у Хоми], і у кишені гуде (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 231). 2. Видавати протяжні низькі звуки, сигнали за допомогою спеціального пристрою. Над степом липневим І тиша і спека, Гудуть паровози далеко-далеко (Ігор Муратов, Широка дорога, 1950, 5). 3. розм. Безперервно нити, ломити, боліти. Хаєцький втомлено сів на одному з крісел.. Тільки тепер відчув, як ноги гудуть після довгої напруги (Олесь Гончар, I, 1954, 266).
