Відмінності між версіями «Хвостик»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ХВО́СТИК, а, чол. | ||
| + | 1. Зменш.-пестл. до хвіст 1 — 10, 12. Порося було сите, пахуче, з закоцюрбленим хвостиком (Нечуй-Левицький, III, 1956, 377); Раптом білка мотнула хвостиком і, опинившись на другім дереві, зникла у зелених вітах (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 47); Ящірки раз у раз перетинали нашу дорогу.. Мигне тільки рябенька спинка або гострий шпичастий хвостик — і зникне (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 290); Дуже чудно і навіть якось смішно дивитись, як на лаврах та кипарисах лежать білі платочки снігу.. їздити, властиве, зовсім нема по чому, ..але тут.. люди чіпляються до кожної приключки, щоб показати санки і хоч хвостик якого-небудь поганенького хутра (Леся Українка, V, 1956, 214); Перед образами гойдалися на ниточках роблені голуби. Крила в них сизі, груди червоні, хвостики чорні (Панас Мирний, I, 1949, 359); Яблука сиділи одне біля одного так щільно, що деякі з них були витіснені і трималися на довгих хвостиках (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 70); В воскові пальці бере делікатно, за білий хвостик редьку, і йому так приємно, що все таке гарне, ..смачне (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 186); Микола час од часу мугикав, підсідав до піаніно, брав акорди і знову захоплено, нервово викривляв хвостики на нотнім папері... (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 16). | ||
| + | ♦ Бігати (бігти, побігти, ходити і т. ін.) хвостиком (як хвостик) за ким — невідступно ходити за ким-небудь. Найбільше балакали люди, як Параска хвостиком бігала за паничем, з котрим вона, ще дівуючи, познайомилася (Панас Мирний, IV, 1955, 57); — Затримайте його! — мало не плачучи, попросила Жакліна, коли за Віталієм зачинилися двері. — Невже ж мені за ним хвостиком бігти? (Ігор Муратов, Свіже повітря.., 1962, 168); Цілими годинами, як лекції повиучує, а своєї менторки, моєї дочки, немає, просиджує або хвостиком ходе [ходить] за мною Володя і говорить-говорить (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 129); Ніколи Івась не розлучався з матір'ю..; піде ж куди Горпина: у крамницю, або на річку, або до церкви, — і він за нею учепиться, як хвостик (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 123); Тільки хвостиком мелькнути див. мелькнути. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 20:28, 26 листопада 2016
Хвостик, -ка, хвости́ченько, -ка, хво́стичок, -чка, м. Ум. отъ хвіст.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ХВО́СТИК, а, чол. 1. Зменш.-пестл. до хвіст 1 — 10, 12. Порося було сите, пахуче, з закоцюрбленим хвостиком (Нечуй-Левицький, III, 1956, 377); Раптом білка мотнула хвостиком і, опинившись на другім дереві, зникла у зелених вітах (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 47); Ящірки раз у раз перетинали нашу дорогу.. Мигне тільки рябенька спинка або гострий шпичастий хвостик — і зникне (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 290); Дуже чудно і навіть якось смішно дивитись, як на лаврах та кипарисах лежать білі платочки снігу.. їздити, властиве, зовсім нема по чому, ..але тут.. люди чіпляються до кожної приключки, щоб показати санки і хоч хвостик якого-небудь поганенького хутра (Леся Українка, V, 1956, 214); Перед образами гойдалися на ниточках роблені голуби. Крила в них сизі, груди червоні, хвостики чорні (Панас Мирний, I, 1949, 359); Яблука сиділи одне біля одного так щільно, що деякі з них були витіснені і трималися на довгих хвостиках (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 70); В воскові пальці бере делікатно, за білий хвостик редьку, і йому так приємно, що все таке гарне, ..смачне (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 186); Микола час од часу мугикав, підсідав до піаніно, брав акорди і знову захоплено, нервово викривляв хвостики на нотнім папері... (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 16). ♦ Бігати (бігти, побігти, ходити і т. ін.) хвостиком (як хвостик) за ким — невідступно ходити за ким-небудь. Найбільше балакали люди, як Параска хвостиком бігала за паничем, з котрим вона, ще дівуючи, познайомилася (Панас Мирний, IV, 1955, 57); — Затримайте його! — мало не плачучи, попросила Жакліна, коли за Віталієм зачинилися двері. — Невже ж мені за ним хвостиком бігти? (Ігор Муратов, Свіже повітря.., 1962, 168); Цілими годинами, як лекції повиучує, а своєї менторки, моєї дочки, немає, просиджує або хвостиком ходе [ходить] за мною Володя і говорить-говорить (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 129); Ніколи Івась не розлучався з матір'ю..; піде ж куди Горпина: у крамницю, або на річку, або до церкви, — і він за нею учепиться, як хвостик (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 123); Тільки хвостиком мелькнути див. мелькнути.
Ілюстрації
|
|
|
|
