Відмінності між версіями «Скатерть»
(Створена сторінка: '''Скатерть, -тя, '''''м. ''Скатерть. Мил. 139. ''З старого скатертя зробив скатертинку. ''Черк. у. ''...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Скатерть, -тя, '''''м. ''Скатерть. Мил. 139. ''З старого скатертя зробив скатертинку. ''Черк. у. ''Вили Марусі віночок та й покотили по столі, по квітчастому скатертю. ''Мет. 143. | '''Скатерть, -тя, '''''м. ''Скатерть. Мил. 139. ''З старого скатертя зробив скатертинку. ''Черк. у. ''Вили Марусі віночок та й покотили по столі, по квітчастому скатертю. ''Мет. 143. | ||
[[Категорія:Ск]] | [[Категорія:Ск]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | СКА́ТЕРТЬ, і, жін. Те саме, що скатерка. Княгиня.. низько вклонилась гостям і почала застилати стіл білою скатертю (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 126); Жінки розставляють на майдані столи з білими мережаними скатертями (Олександр Довженко, I, 1958, 191); * У порівняннях. От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади (Нечуй-Левицький, II, 1956, 167); Плаче й сумує діброва, а сніг Білою скатертю по полю ліг... (Яків Щоголів, Поезії.., 1958, 428); | ||
+ | // перен. Рівна, гладка поверхня чого-небудь. Стежка, що вела вгору, засипана снігом, і ані одного сліду стопи людської не було видно на його білій скатерті (Іван Франко, II, 1950, 36). | ||
+ | ♦ Скатерть-самобранка див. самобранка; Скатертю дорога див. дорога; Щоб дорога слалася скатертю — щоб все було добре в дорозі. На ґанку ще випили, щоб дорога слалася скатертю (Нечуй-Левицький, III, 1956, 72). | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:T1WE.bXaVjXXaS6GZ9 102444.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1130 krug.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Скатерть.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0 10fdad 394e1dc3 orig.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Ск]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2016 року]] |
Версія за 14:27, 26 листопада 2016
Скатерть, -тя, м. Скатерть. Мил. 139. З старого скатертя зробив скатертинку. Черк. у. Вили Марусі віночок та й покотили по столі, по квітчастому скатертю. Мет. 143.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СКА́ТЕРТЬ, і, жін. Те саме, що скатерка. Княгиня.. низько вклонилась гостям і почала застилати стіл білою скатертю (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 126); Жінки розставляють на майдані столи з білими мережаними скатертями (Олександр Довженко, I, 1958, 191); * У порівняннях. От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади (Нечуй-Левицький, II, 1956, 167); Плаче й сумує діброва, а сніг Білою скатертю по полю ліг... (Яків Щоголів, Поезії.., 1958, 428); // перен. Рівна, гладка поверхня чого-небудь. Стежка, що вела вгору, засипана снігом, і ані одного сліду стопи людської не було видно на його білій скатерті (Іван Франко, II, 1950, 36). ♦ Скатерть-самобранка див. самобранка; Скатертю дорога див. дорога; Щоб дорога слалася скатертю — щоб все було добре в дорозі. На ґанку ще випили, щоб дорога слалася скатертю (Нечуй-Левицький, III, 1956, 72).