Відмінності між версіями «Язичник»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4444444.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4444444.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gamaun.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gamaun.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:DSC 0422 zps9f699c1b.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 10:53, 26 листопада 2016
Язичник, -ка, м. Раст. Ophioglossum vulgatum L., безплодная вая. ЗЮЗО. І. 130.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Аадемічний тлумачний словник
ЯЗИ́ЧНИК, а, чол.
1. Той, хто визнає язичество; ідоловірець. Слов'яни до X ст. були язичниками (Історія СРСР, 1, 1956, 35); У перші віки християнства язичники так не лютували проти християн, як у ту годину шляхта знущалась, мордувала і карбувала своїх братів (Олекса Стороженко, I, 1957, 163); * У порівняннях. Смерть — це було єдине, чого він завжди лякався. Уявляв собі тільки життя й, немов дивній язичник, любив життя й ненавидів, лякався своєї загибелі... (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 136).
2. заст. Пліткар, базіка. [Денис:] Не знаю, чи є де у світі такі язичники, як наші селяне?
Ілюстрації
|
|
|
|
