Відмінності між версіями «Лякливий»
(→Джерела та література) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2997.jpg]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1209479398_383801934.jpg]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Поточна версія на 22:16, 23 листопада 2016
Лякливий, -а, -е. Пугливый.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 1. Який легко лякається, усього боїться. Лякливий Янек Свєнціцький, бідний шляхтич, ..тихо схилився до пана Рогмунда (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 18); // Який виражає страх, боязнь. Владний крик, і клацання затвора, і лякливе лопотіння ніг... (Володимир Сосюра, Так ніхто.., 1960, 25); // Сповнений переляку, страху, побоювання. Йому стало жалко Василини, — таким благальним й лякливим був її погляд (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 103); // у знач. ім. лякливий, вого, чол. Той, хто легко лякається, усього боїться. [Гайдар:] Не лякай, більшовики не з лякливих (Олександр Корнійчук, II, 1955, 69). 2. Якого легко сполохати; полохливий. Лякливий, як заєць, а шкідливий, як кішка (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 213); Обачні дрохви голови звели, В траву хохітви залягли лякливі (Максим Рильський, III, 1961, 68).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 578.
