Відмінності між версіями «Паланка»
(Створена сторінка: '''Паланка, -ки, '''''ж. ''1) Небольшое укрѣпленіе, обнесенное частоколомъ. Рудч. ЧП. 252. Пот. III. 15....) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Паланка, -ки, '''''ж. ''1) Небольшое укрѣпленіе, обнесенное частоколомъ. Рудч. ЧП. 252. Пот. III. 15. 2) У запорожцевъ: полковое укрѣпленіе, мѣсто пребыванія полковника съ другими должностными лицами полка, а также и округъ полковой. Рудч. ЧП. 252. ''Ходімо у паланку до військового судді, нехай він нас розсудить. ''Стор. І. 32. 3) Печь въ косарскомъ таборѣ. | '''Паланка, -ки, '''''ж. ''1) Небольшое укрѣпленіе, обнесенное частоколомъ. Рудч. ЧП. 252. Пот. III. 15. 2) У запорожцевъ: полковое укрѣпленіе, мѣсто пребыванія полковника съ другими должностными лицами полка, а также и округъ полковой. Рудч. ЧП. 252. ''Ходімо у паланку до військового судді, нехай він нас розсудить. ''Стор. І. 32. 3) Печь въ косарскомъ таборѣ. | ||
[[Категорія:Па]] | [[Категорія:Па]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | '''Словник укрліт.org Публічний електронний словник української мови''' | ||
| + | ПАЛА́НКА, и, ж., заст. | ||
| + | |||
| + | 1. На Запорізькій Січі у XVIII ст. — невелике укріплення, обнесене частоколом. Загін наближався до Тавільжана, і Хмельницький не пам’ятав, щоб поблизу була якась паланка чи хоч би хутір козацький (Панч, Гомон. Україна, 1954, 218). | ||
| + | |||
| + | 2. Адміністративний округ у запорожців. Вся територія Запорожжя [у XVIII ст.] ділилась на так звані паланки (чотири північні і чотири південні) (Іст. УРСР, І, 1953, 341); — По дорозі заверну додому в Новосельці, підберу надійних людей і пошлю по слободах Самарської та Кальміуської паланок вербувати запорожців (Добр., Очак. розмир, 1965, 18). | ||
| + | |||
| + | 3. Полкове укріплення, місце перебування полковника з іншими службовими особами полку у запорожців. — Ходімо у паланку до військового судді — нехай він нас розсудить (Стор., І, 1957, 39); — Ну, показуй мені першу паланку, — промовив кошовий отаман (Вишня, І, 1956, 328). | ||
Версія за 20:20, 23 листопада 2016
Паланка, -ки, ж. 1) Небольшое укрѣпленіе, обнесенное частоколомъ. Рудч. ЧП. 252. Пот. III. 15. 2) У запорожцевъ: полковое укрѣпленіе, мѣсто пребыванія полковника съ другими должностными лицами полка, а также и округъ полковой. Рудч. ЧП. 252. Ходімо у паланку до військового судді, нехай він нас розсудить. Стор. І. 32. 3) Печь въ косарскомъ таборѣ.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник укрліт.org Публічний електронний словник української мови
ПАЛА́НКА, и, ж., заст.
1. На Запорізькій Січі у XVIII ст. — невелике укріплення, обнесене частоколом. Загін наближався до Тавільжана, і Хмельницький не пам’ятав, щоб поблизу була якась паланка чи хоч би хутір козацький (Панч, Гомон. Україна, 1954, 218).
2. Адміністративний округ у запорожців. Вся територія Запорожжя [у XVIII ст.] ділилась на так звані паланки (чотири північні і чотири південні) (Іст. УРСР, І, 1953, 341); — По дорозі заверну додому в Новосельці, підберу надійних людей і пошлю по слободах Самарської та Кальміуської паланок вербувати запорожців (Добр., Очак. розмир, 1965, 18).
3. Полкове укріплення, місце перебування полковника з іншими службовими особами полку у запорожців. — Ходімо у паланку до військового судді — нехай він нас розсудить (Стор., І, 1957, 39); — Ну, показуй мені першу паланку, — промовив кошовий отаман (Вишня, І, 1956, 328).
