Відмінності між версіями «Спідняк»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 6 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Спідняк, -ка, '''''м. ''1) Нижній жерновъ на мельницѣ. 2) Нижній пильщикъ. 3) Дно кобзы. КС. 1882. VIII. 281. 4) Часть гончарнаго круга. См. '''Круг 11. '''Вас. 179, Шух. І. 260 — 262. 5) Снятое молоко. ''Вершки з глечиків позбірають, а спідняк позливають у сулеї та ото й продають дешево. ''Каневск. у.  
 
'''Спідняк, -ка, '''''м. ''1) Нижній жерновъ на мельницѣ. 2) Нижній пильщикъ. 3) Дно кобзы. КС. 1882. VIII. 281. 4) Часть гончарнаго круга. См. '''Круг 11. '''Вас. 179, Шух. І. 260 — 262. 5) Снятое молоко. ''Вершки з глечиків позбірають, а спідняк позливають у сулеї та ото й продають дешево. ''Каневск. у.  
 
[[Категорія:Сп]]
 
[[Категорія:Сп]]
 
+
[[Файл:Спідняк.jpg|міні]]
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980).
+
===[Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980).]===
 
СПІДНЯК, а, чол.
 
СПІДНЯК, а, чол.
 
1. Спіднє жорно у млині.
 
1. Спіднє жорно у млині.
 
2. Нижня дека кобзи, бандури. Обмацавши ручку, спідняк та верхняк кобзи.., повів [Остап] по всіх дванадцяти струнах зразу (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 64); Бандура складається з двох основних частин — коробки резонатора (по-народному пудло) та грифа. Пудло має верхню та нижню деки (верхняк та спідняк) (Гуменюк, Українські народні музичні інструменти, 1967, 83).
 
2. Нижня дека кобзи, бандури. Обмацавши ручку, спідняк та верхняк кобзи.., повів [Остап] по всіх дванадцяти струнах зразу (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 64); Бандура складається з двох основних частин — коробки резонатора (по-народному пудло) та грифа. Пудло має верхню та нижню деки (верхняк та спідняк) (Гуменюк, Українські народні музичні інструменти, 1967, 83).
 
3. Нижній круг гончарного станка. Звичною рукою обмацував [Мамай] начиння: верхняк і спідняк, веретено і п'ятку, а потім, замислившись, зосереджено покручував станок ногою (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 328).
 
3. Нижній круг гончарного станка. Звичною рукою обмацував [Мамай] начиння: верхняк і спідняк, веретено і п'ятку, а потім, замислившись, зосереджено покручував станок ногою (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 328).
4. розм. Збиране молоко. Вершки з глечиків позбирають, а спідняк позливають у сулії та ото й продають дешево (Словник Грінченка).
 
==Ілюстрації==
 
  
  
==Медіа==
 
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
uk.wikipedia.org
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 524.
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
 +
http://sum.in.ua
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Слова 2016 року]]
 
[[Категорія:Слова 2016 року]]

Поточна версія на 11:01, 21 листопада 2016

Спідняк, -ка, м. 1) Нижній жерновъ на мельницѣ. 2) Нижній пильщикъ. 3) Дно кобзы. КС. 1882. VIII. 281. 4) Часть гончарнаго круга. См. Круг 11. Вас. 179, Шух. І. 260 — 262. 5) Снятое молоко. Вершки з глечиків позбірають, а спідняк позливають у сулеї та ото й продають дешево. Каневск. у.
Спідняк.jpg

Сучасні словники

[Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980).]

СПІДНЯК, а, чол. 1. Спіднє жорно у млині. 2. Нижня дека кобзи, бандури. Обмацавши ручку, спідняк та верхняк кобзи.., повів [Остап] по всіх дванадцяти струнах зразу (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 64); Бандура складається з двох основних частин — коробки резонатора (по-народному пудло) та грифа. Пудло має верхню та нижню деки (верхняк та спідняк) (Гуменюк, Українські народні музичні інструменти, 1967, 83). 3. Нижній круг гончарного станка. Звичною рукою обмацував [Мамай] начиння: верхняк і спідняк, веретено і п'ятку, а потім, замислившись, зосереджено покручував станок ногою (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 328).


Див. також

uk.wikipedia.org

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 524.

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua