Відмінності між версіями «Приблуда»
(Створена сторінка: '''Приблу́да, -ди, '''''об. ''Бродяга, пришелецъ; приставшее животное. ''Не знаю, де вони взялись...) |
(→Див. також) |
||
(не показані 11 проміжних версій 3 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Приблу́да, -ди, '''''об. ''Бродяга, пришелецъ; приставшее животное. ''Не знаю, де вони взялись приблуда князь, була й княгиня. ''Шевч. 325. ''Коня мого приблудою будуть називати. ''Макс. | '''Приблу́да, -ди, '''''об. ''Бродяга, пришелецъ; приставшее животное. ''Не знаю, де вони взялись приблуда князь, була й княгиня. ''Шевч. 325. ''Коня мого приблудою будуть називати. ''Макс. | ||
+ | [[Категорія:Пр]] | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | ПРИБЛУ́ДА, и, чол. і жін. | ||
+ | 1. зневажл. Той, хто випадково опинився де-небудь, пристав до когось. В тому господньому селі, На нашій славній Україні, — Не знаю, де вони взялись, — Приблуда князь. Була й княгиня (Тарас Шевченко, II, 1953, 9); І звідки така напасть на неї? Притарабанився якийсь приблуда взимку з Варивоном до дівчат на колодку, сидів, мов сич, слова не промовив, а в душу її мов обома руками заліз (Михайло Стельмах, II, 1962, 342); | ||
+ | // Зайшла, немісцева людина; захожий. Слово «приблуда» було для нього найобразливішим словом. Байда не почував себе тут приблудою, він прийшов у це село з чесними намірами і, крім добра, нічого більше не бажав людям (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 30); | ||
+ | // Людина, чужа якому-небудь середовищу. — Нема потреби нам пхатися в ті панські-магнатські круги [кола], де ми довіку будемо приблудами та приймачами (Іван Франко, VIII, 1952, 49); | ||
+ | // Людина, що не має постійного місця проживання; бродяга. — Вже знов оце приблудилась до села, приблудо, волоцюго! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 25); — Ти знаєш, що ти — приблуда, волоцюга? Тільки од мене підеш, тебе зразу в тюрму запровадять (Степан Васильченко, III, 1960, 299); — А там, на базарі, сам бачив [Пампушка], вистави вишкварюють якісь приблуди, мандрівні лицедії (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 139); Виє вітер, довго виє, навіть слухать обрида.. Ну, чому б тобі, приблудо, не заснути уночі, Не погріть старечі кості в димарі чи на печі? (Василь Симоненко, Земне тяжіння, 1964, 71); | ||
+ | // Тварина, що прибилася до чужого стада, двору, дому і т. ін. | ||
+ | 2. жарт. Про того, хто не може всидіти вдома, любить бродити. Мати, остро позирнувши на Мирона, сказала..: — Іди, приблудо, йди! Такий парубок великий, що вже би далі женився, а такі дурниці говорить (Іван Франко, I, 1955, 234); Ніколи не держався [Тарас] хати, а тинявся десь по бур'янах, за що старша сестра Катерина прозвала його маленьким приблудою (Петро Колесник, Безсмертний Кобзар, 1961, 6). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 560. | ||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/35/53407/168780 Словопедія ]=== | ||
+ | |||
+ | приблу́да | ||
+ | іменник чоловічого або жіночого роду, істота | ||
+ | зневажл. | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua Словник синонімів]=== | ||
+ | |||
+ | ПРИБЛУДА | ||
+ | зайда, приходько, приплентач, заброда, заблуда, заволока, як ім. захожий, с. волоцюга; п! ПРИБУЛИЙ. | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua Українсько-російський словник]=== | ||
+ | |||
+ | ПРИБЛУДА | ||
+ | 1) презр. бродяга | ||
+ | 2) (пришлый, не местный человек) пришелец; (случайно оказавшийся где-н.) приблудившийся сущ.; (о животных - обычно) разг. приблудный | ||
+ | |||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | |||
+ | ПРИБЛУ́ДА, и, ч. і ж. 1. зневажл. Той, хто випадково опинився де-небудь, пристав до когось. В тому господньому селі, На нашій славній Україні, — Не знаю, де вони взялись, — Приблуда князь. Була й княгиня (Шевч., II, 1953, 9); І звідки така напасть на неї? Притарабанився якийсь приблуда взимку з Варивоном до дівчат на колодку, сидів, мов сич, слова не промовив, а в душу її мов обома руками заліз (Стельмах, II, 1962, 342); // Зайшла, немісцева людина; захожий. Слово «приблуда» було для нього найобразливішим словом. Байда не почував себе тут приблудою, він прийшов у це село з чесними намірами і, крім добра, нічого більше не бажав людям (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 30); // Людина, чужа якому-небудь середовищу. — Нема потреби нам пхатися в ті панські-магнатські круги [кола], де ми довіку будемо приблудами та приймачами (Фр., VIII, 1952, 49); // Людина, що не має постійного місця проживання; бродяга. — Вже знов оце приблудилась до села, приблудо, волоцюго! (Н.-Лев., II, 1956, 25); — Ти знаєш, що ти — приблуда, волоцюга? Тільки од мене підеш, тебе зразу в тюрму запровадять (Вас., III, 1960, 299); — А там, на базарі, сам, бачив [Пампушка], вистави вишкварюють якісь приблуди, мандрівні лицедії (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 139); Виє вітер, довго виє, навіть слухать обрида.. Ну, чому б тобі, приблудо, не заснути уночі, Не погріть старечі кості в димарі чи на печі? (Сим., Земне тяжіння, 1964, 71); // Тварина, що прибилася до чужого стада, двору, дому і т. ін. | ||
+ | |||
+ | 2. жарт. Про того, хто не може всидіти вдома, любить бродити. Мати, остро позирнувши на Мирона, сказала.. : — Іди, приблудо, йди! Такий парубок великий, що вже би далі женився, а такі дурниці говорить (Фр., І, 1955, 234); Ніколи не держався [Тарас] хати, а тинявся десь по бур’янах, за що старша сестра Катерина прозвала його маленьким приблудою (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 6). | ||
+ | |||
+ | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== | ||
+ | |||
+ | Приблуда, ди, об. Бродяга, пришелецъ; приставшее животное. Не знаю, де вони взялись — приблуда князь, була й княгиня. Шевч. 325. Коня мого приблудою будуть називати. Макс. | ||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[https://uk.glosbe.com/uk/en/приблуда українська-англійська Словник]=== | ||
+ | |||
+ | Автоматичний переклад: | ||
+ | stray | ||
+ | |||
+ | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | |||
+ | приблуда | ||
+ | -и, ч. і ж. | ||
+ | 1) зневажл. Той, хто випадково опинився де-небудь, пристав до когось. || Зайшла, немісцева людина; захожий. || Людина, чужа якому-небудь середовищу. || Людина, що не має постійного місця проживання; волоцюга. || Тварина, що прибилася до чужого стада, двору, дому і т. ін. | ||
+ | 2) жарт. Про того, хто не може всидіти вдома, любить блукати. | ||
+ | |||
+ | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | ||
+ | |||
+ | ===[http://http://russian_argo.academic.ru Словарь русского арго]=== | ||
+ | ПРИБЛУДА, -ы, ж. Профессиональный прием, хитрость. | ||
+ | Есть такая охотничья приблуда: в убитую утку крапивы напихать. | ||
+ | |||
+ | ===[http://http://http://sovereign_patrimony.academic.ru Историко-лингвистический словарь трилогии «Государева вотчина» ]=== | ||
+ | ПРИБЛУДА, арх, диал. | ||
+ | 1. Блуд, половое сношение. – Шибко охоч ты, Петька, на приблуду (2. 417). | ||
+ | 2. Никчемный, нездешний человек, к тому же развратный (речь идет о воеводе Ошанине). – Вместях решили избавиться от приблуды, вот и порешили ныне (3. 501). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:приблуда1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:приблуда 3.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:приблуда2.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Відео== | ||
+ | {{#ev:youtube|_OEw1_JQXBE}} | ||
+ | {{#ev:youtube|TKg4agDWv0Q}} | ||
+ | {{#ev:youtube|G8X-He51wQ0}} | ||
+ | |||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | ===[http://ru.wiktionary.org/wiki/приблуда Викисловарь "Приблуда"]=== | ||
+ | ===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%B4%D0%B0_(%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BC) Приблуда ]=== | ||
+ | ===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%B4%D0%B8 Матеріал із Вікіпедії Блакитні приблуди]=== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | Посилання на схожі слова зі словника Грінченка | ||
+ | |||
+ | [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8 Приблудити] | ||
+ | |||
+ | [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Приблудний] | ||
+ | |||
+ | [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8 Приблукати] | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
[[Категорія:Пр]] | [[Категорія:Пр]] |
Поточна версія на 09:19, 19 листопада 2016
Приблу́да, -ди, об. Бродяга, пришелецъ; приставшее животное. Не знаю, де вони взялись приблуда князь, була й княгиня. Шевч. 325. Коня мого приблудою будуть називати. Макс.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПРИБЛУ́ДА, и, чол. і жін. 1. зневажл. Той, хто випадково опинився де-небудь, пристав до когось. В тому господньому селі, На нашій славній Україні, — Не знаю, де вони взялись, — Приблуда князь. Була й княгиня (Тарас Шевченко, II, 1953, 9); І звідки така напасть на неї? Притарабанився якийсь приблуда взимку з Варивоном до дівчат на колодку, сидів, мов сич, слова не промовив, а в душу її мов обома руками заліз (Михайло Стельмах, II, 1962, 342); // Зайшла, немісцева людина; захожий. Слово «приблуда» було для нього найобразливішим словом. Байда не почував себе тут приблудою, він прийшов у це село з чесними намірами і, крім добра, нічого більше не бажав людям (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 30); // Людина, чужа якому-небудь середовищу. — Нема потреби нам пхатися в ті панські-магнатські круги [кола], де ми довіку будемо приблудами та приймачами (Іван Франко, VIII, 1952, 49); // Людина, що не має постійного місця проживання; бродяга. — Вже знов оце приблудилась до села, приблудо, волоцюго! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 25); — Ти знаєш, що ти — приблуда, волоцюга? Тільки од мене підеш, тебе зразу в тюрму запровадять (Степан Васильченко, III, 1960, 299); — А там, на базарі, сам бачив [Пампушка], вистави вишкварюють якісь приблуди, мандрівні лицедії (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 139); Виє вітер, довго виє, навіть слухать обрида.. Ну, чому б тобі, приблудо, не заснути уночі, Не погріть старечі кості в димарі чи на печі? (Василь Симоненко, Земне тяжіння, 1964, 71); // Тварина, що прибилася до чужого стада, двору, дому і т. ін. 2. жарт. Про того, хто не може всидіти вдома, любить бродити. Мати, остро позирнувши на Мирона, сказала..: — Іди, приблудо, йди! Такий парубок великий, що вже би далі женився, а такі дурниці говорить (Іван Франко, I, 1955, 234); Ніколи не держався [Тарас] хати, а тинявся десь по бур'янах, за що старша сестра Катерина прозвала його маленьким приблудою (Петро Колесник, Безсмертний Кобзар, 1961, 6). Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 560.
Словопедія
приблу́да іменник чоловічого або жіночого роду, істота зневажл.
Словник синонімів
ПРИБЛУДА зайда, приходько, приплентач, заброда, заблуда, заволока, як ім. захожий, с. волоцюга; п! ПРИБУЛИЙ.
Українсько-російський словник
ПРИБЛУДА 1) презр. бродяга 2) (пришлый, не местный человек) пришелец; (случайно оказавшийся где-н.) приблудившийся сущ.; (о животных - обычно) разг. приблудный
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ПРИБЛУ́ДА, и, ч. і ж. 1. зневажл. Той, хто випадково опинився де-небудь, пристав до когось. В тому господньому селі, На нашій славній Україні, — Не знаю, де вони взялись, — Приблуда князь. Була й княгиня (Шевч., II, 1953, 9); І звідки така напасть на неї? Притарабанився якийсь приблуда взимку з Варивоном до дівчат на колодку, сидів, мов сич, слова не промовив, а в душу її мов обома руками заліз (Стельмах, II, 1962, 342); // Зайшла, немісцева людина; захожий. Слово «приблуда» було для нього найобразливішим словом. Байда не почував себе тут приблудою, він прийшов у це село з чесними намірами і, крім добра, нічого більше не бажав людям (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 30); // Людина, чужа якому-небудь середовищу. — Нема потреби нам пхатися в ті панські-магнатські круги [кола], де ми довіку будемо приблудами та приймачами (Фр., VIII, 1952, 49); // Людина, що не має постійного місця проживання; бродяга. — Вже знов оце приблудилась до села, приблудо, волоцюго! (Н.-Лев., II, 1956, 25); — Ти знаєш, що ти — приблуда, волоцюга? Тільки од мене підеш, тебе зразу в тюрму запровадять (Вас., III, 1960, 299); — А там, на базарі, сам, бачив [Пампушка], вистави вишкварюють якісь приблуди, мандрівні лицедії (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 139); Виє вітер, довго виє, навіть слухать обрида.. Ну, чому б тобі, приблудо, не заснути уночі, Не погріть старечі кості в димарі чи на печі? (Сим., Земне тяжіння, 1964, 71); // Тварина, що прибилася до чужого стада, двору, дому і т. ін.
2. жарт. Про того, хто не може всидіти вдома, любить бродити. Мати, остро позирнувши на Мирона, сказала.. : — Іди, приблудо, йди! Такий парубок великий, що вже би далі женився, а такі дурниці говорить (Фр., І, 1955, 234); Ніколи не держався [Тарас] хати, а тинявся десь по бур’янах, за що старша сестра Катерина прозвала його маленьким приблудою (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 6).
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Приблуда, ди, об. Бродяга, пришелецъ; приставшее животное. Не знаю, де вони взялись — приблуда князь, була й княгиня. Шевч. 325. Коня мого приблудою будуть називати. Макс.
Іноземні словники
українська-англійська Словник
Автоматичний переклад: stray
Словари и энциклопедии на Академике
приблуда -и, ч. і ж. 1) зневажл. Той, хто випадково опинився де-небудь, пристав до когось. || Зайшла, немісцева людина; захожий. || Людина, чужа якому-небудь середовищу. || Людина, що не має постійного місця проживання; волоцюга. || Тварина, що прибилася до чужого стада, двору, дому і т. ін. 2) жарт. Про того, хто не може всидіти вдома, любить блукати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Словарь русского арго
ПРИБЛУДА, -ы, ж. Профессиональный прием, хитрость. Есть такая охотничья приблуда: в убитую утку крапивы напихать.
Историко-лингвистический словарь трилогии «Государева вотчина»
ПРИБЛУДА, арх, диал. 1. Блуд, половое сношение. – Шибко охоч ты, Петька, на приблуду (2. 417). 2. Никчемный, нездешний человек, к тому же развратный (речь идет о воеводе Ошанине). – Вместях решили избавиться от приблуды, вот и порешили ныне (3. 501).
Ілюстрації
Відео
Цікаві факти
Викисловарь "Приблуда"
Приблуда
Матеріал із Вікіпедії Блакитні приблуди
Див. також
Посилання на схожі слова зі словника Грінченка