Відмінності між версіями «Осюдою»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Осюдо́ю, '''''нар. ''Вотъ этою дорогою. ''Ходім, брате, осюдою. ''Рудч. Ск. І. 208. Категорія:Ос) |
|||
| (не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Осюдо́ю, '''''нар. ''Вотъ этою дорогою. ''Ходім, брате, осюдою. ''Рудч. Ск. І. 208. | '''Осюдо́ю, '''''нар. ''Вотъ этою дорогою. ''Ходім, брате, осюдою. ''Рудч. Ск. І. 208. | ||
[[Категорія:Ос]] | [[Категорія:Ос]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | Осюдо́ю, присл., розм. (''те саме,що й сюдою'') | ||
| + | |||
| + | '''1.''' Цією дорогою, цим шляхом; у цьому напрямку. [Гострохвостий:] Сюдою дівчата ходять по воду, сюди виходять пісень послухати (Нечуй-Левицький, IX, 1967, 240); — Сюдою ближче, Ірцю, — вказала рукою Лаура (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 196). | ||
| + | |||
| + | Тудою й сюдою | ||
| + | |||
| + | '''2.''' У місце, назване раніше або відоме з наявної ситуації. — Розстріляли, сучі сини. Ось, бачите, дірка. Сюдою увійшла [куля], а сюдою ось вийшла (Олександр Довженко, I, 1958, 344). | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
Поточна версія на 16:18, 17 листопада 2016
Осюдо́ю, нар. Вотъ этою дорогою. Ходім, брате, осюдою. Рудч. Ск. І. 208.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Осюдо́ю, присл., розм. (те саме,що й сюдою)
1. Цією дорогою, цим шляхом; у цьому напрямку. [Гострохвостий:] Сюдою дівчата ходять по воду, сюди виходять пісень послухати (Нечуй-Левицький, IX, 1967, 240); — Сюдою ближче, Ірцю, — вказала рукою Лаура (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 196).
Тудою й сюдою
2. У місце, назване раніше або відоме з наявної ситуації. — Розстріляли, сучі сини. Ось, бачите, дірка. Сюдою увійшла [куля], а сюдою ось вийшла (Олександр Довженко, I, 1958, 344).
