Відмінності між версіями «Лити»
| (не показано 3 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Лити, ллю, ллєш, '''''гл. ''1) Лить, наливать, проливать. ''Дощ ллє, як з луба. ''Ном. № 573. ''Нащо в море воду лить, коли море повно? ''Ном. № 1455. ''Подруженьки будуть медивина пити, а ти слізоньки лити. ''Грин. III. 542. 2) Лить, отливать, выливать. ''Десь дзвін великий лили. ''Ном. № 7807. | '''Лити, ллю, ллєш, '''''гл. ''1) Лить, наливать, проливать. ''Дощ ллє, як з луба. ''Ном. № 573. ''Нащо в море воду лить, коли море повно? ''Ном. № 1455. ''Подруженьки будуть медивина пити, а ти слізоньки лити. ''Грин. III. 542. 2) Лить, отливать, выливать. ''Десь дзвін великий лили. ''Ном. № 7807. | ||
[[Категорія:Ли]] | [[Категорія:Ли]] | ||
| − | + | [[Файл:Лити.jpg|міні]] | |
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980).=== | |
| − | == | + | ЛИТИ, ллю, ллєш, недок. |
| − | + | 1. перех. і без додатка. Змушувати текти, витікати яку-небудь рідину. Вже не пам'ятаю, чи довго я там спала. Тільки чую, мене штовхає під бік якийсь молдаван і ллє мені на лице воду з тикви (Нечуй-Левицький, III, 1956, 265); Скривилась [баба-яга] кисло на борщ, мов середа на п'ятницю.. — Це, — каже, — не борщ, а кисла юшка, хоч на хвіст лий собаці! (Петро Козланюк, Мандрівники, 1946, 43); Пані в кріслі. Коло неї — сполохані, заспані покоївки, дають нюхати, ллють краплі в стакан (Степан Васильченко, III, 1960, 351); «Грай, кобзарю, лий, шинкарю!» Козаки гукали. Шинкар знає, наливає І не схаменеться (Тарас Шевченко, I, 1963, 74); | |
| − | + | // перен. Випромінювати, видихати, поширювати навколо себе (світло, пахощі, звуки і т. ін.). Сріблистий місяць тихо Чарівне світло лив на сонну землю (Іван Франко, XIII, 1954, 222); Зацвітали магнолії, цитринові пахощі лили широко розчинені пелюстки їхніх квіток (Семен Скляренко, Помилка, 1933, 107); | |
| − | + | // Те саме, що розливати. Де п'ють, то там і ллють, без шкоди не бува (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 61). | |
| − | + | ♦ Лити воду — вести пусту, беззмістовну розмову; Лити воду на чий млин (чиє колесо) — діяти на чию-небудь користь. Ревізіоністи ллють воду на млин буржуазії, яка добре розуміє, що сила робітничого класу в створених ним марксистсько-ленінських партіях (Комуніст України, 5, 1960, 31); Сторонникам [прихильникам] чистої естетики, що ллють воду на млин ворога, ми заявляємо: вам з нами не по путі (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 5); Лити (проливати, пролити, точити) кров див. кров; Лити піт — важко працювати. Честь тому, хто в землю чорну В спеку, в холод піт свій ллє! (Павло Грабовський, I, 1959, 511); Вранці вийшли на роботу.. І не стидались лити поту На лоні братньої землі (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 408); Лити сльози (слізки) — гірко плакати. Думав жити, поживати Та бога хвалити, А довелось на чужині Тілько сльози лити! (Тарас Шевченко, II, 1953, 106); Ранні пташки росу п'ють, а пізні слізки ллють (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 204). | |
| − | + | 2. неперех. Сильно, безперервно текти. Як же хлине дощ.. і вже не йде, а ллє (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 413); Він показав руки свої в землюці і в крові. — Бач, чим підкопувалися! Аж піт з усіх лив (Андрій Головко, I, 1957, 113); | |
| − | + | // безос. Відразу ж з неба хлюпнув не дощ, а небачена злива. Лило як з відра безперервним потоком (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 445). | |
| − | + | ♦ За спину (шию) не ллє — немає чого поспішати. [Кармелюк:] Перебили тобі рахубу, Мошко, ну, та нічого — за спину не ллє, починай [грати] знову (Степан Васильченко, III, 1960, 187); [Недоросток:] Нема чого нам поспішатись, адже за шию не ллє? (Степан Васильченко, III, 1960, 17); Ливцем (ливнем) лити — іти дуже сильно (про дощ). | |
| − | + | 3. перех. Виготовляти що-небудь із розплавленої речовини. — Ну, тепер тілько осені діждати, сала купити — та й свічки почнемо лити (Панас Мирний, I, 1954, 229); Є в нашім місті вулиця, Де сталь гарячу ллють, Де кораблі будують (Микола Нагнибіда, Слово.., 1954, 53). | |
| − | + | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | uk.wikipedia.org | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 494. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | + | http://sum.in.ua | |
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2016 року]] | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
Поточна версія на 15:40, 17 листопада 2016
Лити, ллю, ллєш, гл. 1) Лить, наливать, проливать. Дощ ллє, як з луба. Ном. № 573. Нащо в море воду лить, коли море повно? Ном. № 1455. Подруженьки будуть медивина пити, а ти слізоньки лити. Грин. III. 542. 2) Лить, отливать, выливать. Десь дзвін великий лили. Ном. № 7807.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980).
ЛИТИ, ллю, ллєш, недок. 1. перех. і без додатка. Змушувати текти, витікати яку-небудь рідину. Вже не пам'ятаю, чи довго я там спала. Тільки чую, мене штовхає під бік якийсь молдаван і ллє мені на лице воду з тикви (Нечуй-Левицький, III, 1956, 265); Скривилась [баба-яга] кисло на борщ, мов середа на п'ятницю.. — Це, — каже, — не борщ, а кисла юшка, хоч на хвіст лий собаці! (Петро Козланюк, Мандрівники, 1946, 43); Пані в кріслі. Коло неї — сполохані, заспані покоївки, дають нюхати, ллють краплі в стакан (Степан Васильченко, III, 1960, 351); «Грай, кобзарю, лий, шинкарю!» Козаки гукали. Шинкар знає, наливає І не схаменеться (Тарас Шевченко, I, 1963, 74); // перен. Випромінювати, видихати, поширювати навколо себе (світло, пахощі, звуки і т. ін.). Сріблистий місяць тихо Чарівне світло лив на сонну землю (Іван Франко, XIII, 1954, 222); Зацвітали магнолії, цитринові пахощі лили широко розчинені пелюстки їхніх квіток (Семен Скляренко, Помилка, 1933, 107); // Те саме, що розливати. Де п'ють, то там і ллють, без шкоди не бува (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 61). ♦ Лити воду — вести пусту, беззмістовну розмову; Лити воду на чий млин (чиє колесо) — діяти на чию-небудь користь. Ревізіоністи ллють воду на млин буржуазії, яка добре розуміє, що сила робітничого класу в створених ним марксистсько-ленінських партіях (Комуніст України, 5, 1960, 31); Сторонникам [прихильникам] чистої естетики, що ллють воду на млин ворога, ми заявляємо: вам з нами не по путі (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 5); Лити (проливати, пролити, точити) кров див. кров; Лити піт — важко працювати. Честь тому, хто в землю чорну В спеку, в холод піт свій ллє! (Павло Грабовський, I, 1959, 511); Вранці вийшли на роботу.. І не стидались лити поту На лоні братньої землі (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 408); Лити сльози (слізки) — гірко плакати. Думав жити, поживати Та бога хвалити, А довелось на чужині Тілько сльози лити! (Тарас Шевченко, II, 1953, 106); Ранні пташки росу п'ють, а пізні слізки ллють (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 204). 2. неперех. Сильно, безперервно текти. Як же хлине дощ.. і вже не йде, а ллє (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 413); Він показав руки свої в землюці і в крові. — Бач, чим підкопувалися! Аж піт з усіх лив (Андрій Головко, I, 1957, 113); // безос. Відразу ж з неба хлюпнув не дощ, а небачена злива. Лило як з відра безперервним потоком (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 445). ♦ За спину (шию) не ллє — немає чого поспішати. [Кармелюк:] Перебили тобі рахубу, Мошко, ну, та нічого — за спину не ллє, починай [грати] знову (Степан Васильченко, III, 1960, 187); [Недоросток:] Нема чого нам поспішатись, адже за шию не ллє? (Степан Васильченко, III, 1960, 17); Ливцем (ливнем) лити — іти дуже сильно (про дощ). 3. перех. Виготовляти що-небудь із розплавленої речовини. — Ну, тепер тілько осені діждати, сала купити — та й свічки почнемо лити (Панас Мирний, I, 1954, 229); Є в нашім місті вулиця, Де сталь гарячу ллють, Де кораблі будують (Микола Нагнибіда, Слово.., 1954, 53).
Див. також
uk.wikipedia.org
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 494.
