Відмінності між версіями «Келієчка»
(→Див. також) |
|||
| (не показані 6 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Ке]] | [[Категорія:Ке]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | |
| + | КЕ́ЛІЯ, ї, жін. Житло ченця або черниці (окрема кімната в монастирі або будиночок). Іде чернець у келію Меж стіни німії Та згадує літа свої, Літа молодії (Тарас Шевченко, II, 1963, 55); Вона не забула своєї келії, тісної та тихої, як домовина (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 119); Софія звеліла їм [монашкам] розходитися по келіях і ніде на подвір'ї не стояти (Іван Микитенко, II, 1957, 270); | ||
| + | // перен., жарт. Невелика кімната самітної людини. — Тепер, мабуть, буде кому подарувати букет, — сказав Чепель.. — А то лежать осінні листочки в капітанській келії без діла (Олесь Донченко, VI, 1957, 511). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 139. | ||
Ке́лія — спеціальна кімната, чи будинок, в якому мешкають ченці в монастирі. | Ке́лія — спеціальна кімната, чи будинок, в якому мешкають ченці в монастирі. | ||
У разі браку приміщення у загальному монастирському будинку дозволяється кожному ченцю будувати в монастирі особливу для себе келію на власні кошти, згідно з існуючими правилами. У Давній Русі, коли монастирі відвідувало багато людей заможних верств суспільства, цей дозвіл широко практикувався. | У разі браку приміщення у загальному монастирському будинку дозволяється кожному ченцю будувати в монастирі особливу для себе келію на власні кошти, згідно з існуючими правилами. У Давній Русі, коли монастирі відвідувало багато людей заможних верств суспільства, цей дозвіл широко практикувався. | ||
| + | |||
| + | ===[http://http://ukrainian_lemko.academic.ru/5320/%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%8F Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001. ]=== | ||
З часу Петра І, коли увійшло у звичай насильницьке постриження у чернецтво жінок чоловіками, у жіночі монастирях було багато окремих келій черниць. У тому й іншому випадку дозволялося успадкування цих келій за заповітом родичами чернецтва з мирян, причому іноді вони ними продавалися знову вступникам в монастирі заможним особам, іноді дарувались монастирю. | З часу Петра І, коли увійшло у звичай насильницьке постриження у чернецтво жінок чоловіками, у жіночі монастирях було багато окремих келій черниць. У тому й іншому випадку дозволялося успадкування цих келій за заповітом родичами чернецтва з мирян, причому іноді вони ними продавалися знову вступникам в монастирі заможним особам, іноді дарувались монастирю. | ||
| + | |||
| + | ===[http://http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/51127/%D0%9A%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%8F Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907. ]=== | ||
| + | Келия | ||
| + | особое помещение для каждого монаха в монастыре. В случае недостатка помещения в общем монастырском здании позволяется каждому монаху строить в монастыре особую для себя К. на свои средства, согласно с существующими правилами. В Древней Руси, когда в монастыри поступало много людей из богатых классов общества, это дозволение широко практиковалось, причем К. иных монахов — например из опальных бояр в Кирилло-Белозерском монастыре при Иоанне IV — отличались не только обширностью и простором, но и комфортом. Со времени Петра Вел., когда вошли в обычай насильственные пострижения в монашество жен мужьями, женские монастыри изобиловали собственными кельями монахинь. В том и другом случае разрешалось наследование этих К. по завещанию родственниками монашествующих из мирян (см. "Описание дел синод. архива"), причем иногда они ими продавались вновь поступающим в монастыри зажиточным лицам, иногда дарились монастырю. В настоящее время после смерти собственников таких К. они обязательно поступают в собственность монастыря (Св. Зак. т. IX, 387). | ||
| + | |||
| + | ===[http://http://orthodox_enc.academic.ru/299/%D0%9A%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%8F Православная энциклопедия . 2010.]=== | ||
| + | Келия | ||
| + | |||
| + | отдельная комната в монастыре, предназначенная для проживания монаха, либо дом монаха, стоящий особо. | ||
| + | |||
| + | ===[http://http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]=== | ||
| + | ке́лія – іменник жіночого роду | ||
| + | |||
| + | відмінок однина множина | ||
| + | називний ке́лія ке́лії | ||
| + | родовий ке́лії ке́лій | ||
| + | давальний ке́лії ке́ліям | ||
| + | знахідний ке́лію ке́лії | ||
| + | орудний ке́лією ке́ліями | ||
| + | місцевий на/у ке́лії на/у ке́ліях | ||
| + | кличний ке́ліє* ке́лії* | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[https://https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%8F українська-англійська Словник]=== | ||
| + | келія англійська | ||
| + | Автоматичний переклад: | ||
| + | cell | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:келія1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:келія2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:келія4.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:келія3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|hMd9I3rrbIs}} | ||
| + | [https://www.youtube.com/watch?v=hMd9I3rrbIs] | ||
| + | {{#ev:youtube|kIsWYr3uyKQ}} | ||
| + | [https://www.youtube.com/watch?v=kIsWYr3uyKQ] | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | ===Келія келієчка=== | ||
| + | ====Келія чайної троянди==== | ||
| + | Усе, що виходить із-під пера Костянтина Москальця, — чи то вірші, чи проза, чи есеї та літературознавчі статті, — позначене печаттю справжнього таланту. Не стала винятком і «Келія Чайної Троянди», — твір, який, попри формальні ознаки щоденника, є високохудожнім текстом, гранично відвертим відбитком глибокого й інтенсивного внутрішнього життя, усвідомленням трагічности й — водночас — радости земного перебування Поета. | ||
| + | ===[http://www.libros.am/book/read/id/319916/slug/keliya-chajjno-troyandi-1989-1999 Келія чайної троянди]=== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ...в 44 корпусі була така «третя келія» — нас там жило 23 чи 25 чоловік. | ||
| + | Звісно, було трохи тісненько (посміхається), але жили ми дружньо. | ||
| + | Розділялися на «кубрики» по 4 чоловіки і жили. | ||
| + | В одному такому «кубрику» розмістилися: я, нинішній єпископ Вознесенський Олексій, отець Віктор Іващук і отець Павло Бондар. | ||
| + | Тобто навіть у цій великій кімнаті на 25 осіб були свої «групи по інтересах». | ||
| + | Більше читайте тут: [http://orthodoxy.org.ua/data/v-gostyah-u-redakciyi-protoiierey-volodimir-kocaba-dorogu-do-hramu-ya-znav-z-naymenshih-lit] | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | Посилання на схожі слова зі словника Грінченка | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B0 келенька]=== | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%8F келія]=== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
| + | [[Категорія:Ке]] | ||
Поточна версія на 09:45, 16 листопада 2016
Ке́лієчка и ке́лійка, -ки, ж. Ум. отъ ке́лія.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КЕ́ЛІЯ, ї, жін. Житло ченця або черниці (окрема кімната в монастирі або будиночок). Іде чернець у келію Меж стіни німії Та згадує літа свої, Літа молодії (Тарас Шевченко, II, 1963, 55); Вона не забула своєї келії, тісної та тихої, як домовина (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 119); Софія звеліла їм [монашкам] розходитися по келіях і ніде на подвір'ї не стояти (Іван Микитенко, II, 1957, 270); // перен., жарт. Невелика кімната самітної людини. — Тепер, мабуть, буде кому подарувати букет, — сказав Чепель.. — А то лежать осінні листочки в капітанській келії без діла (Олесь Донченко, VI, 1957, 511). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 139. Ке́лія — спеціальна кімната, чи будинок, в якому мешкають ченці в монастирі.
У разі браку приміщення у загальному монастирському будинку дозволяється кожному ченцю будувати в монастирі особливу для себе келію на власні кошти, згідно з існуючими правилами. У Давній Русі, коли монастирі відвідувало багато людей заможних верств суспільства, цей дозвіл широко практикувався.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
З часу Петра І, коли увійшло у звичай насильницьке постриження у чернецтво жінок чоловіками, у жіночі монастирях було багато окремих келій черниць. У тому й іншому випадку дозволялося успадкування цих келій за заповітом родичами чернецтва з мирян, причому іноді вони ними продавалися знову вступникам в монастирі заможним особам, іноді дарувались монастирю.
Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.
Келия особое помещение для каждого монаха в монастыре. В случае недостатка помещения в общем монастырском здании позволяется каждому монаху строить в монастыре особую для себя К. на свои средства, согласно с существующими правилами. В Древней Руси, когда в монастыри поступало много людей из богатых классов общества, это дозволение широко практиковалось, причем К. иных монахов — например из опальных бояр в Кирилло-Белозерском монастыре при Иоанне IV — отличались не только обширностью и простором, но и комфортом. Со времени Петра Вел., когда вошли в обычай насильственные пострижения в монашество жен мужьями, женские монастыри изобиловали собственными кельями монахинь. В том и другом случае разрешалось наследование этих К. по завещанию родственниками монашествующих из мирян (см. "Описание дел синод. архива"), причем иногда они ими продавались вновь поступающим в монастыри зажиточным лицам, иногда дарились монастырю. В настоящее время после смерти собственников таких К. они обязательно поступают в собственность монастыря (Св. Зак. т. IX, 387).
Православная энциклопедия . 2010.
Келия
отдельная комната в монастыре, предназначенная для проживания монаха, либо дом монаха, стоящий особо.
«Словники України on-line»
ке́лія – іменник жіночого роду
відмінок однина множина називний ке́лія ке́лії родовий ке́лії ке́лій давальний ке́лії ке́ліям знахідний ке́лію ке́лії орудний ке́лією ке́ліями місцевий на/у ке́лії на/у ке́ліях кличний ке́ліє* ке́лії*
Іноземні словники
українська-англійська Словник
келія англійська Автоматичний переклад: cell
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Келія келієчка
Келія чайної троянди
Усе, що виходить із-під пера Костянтина Москальця, — чи то вірші, чи проза, чи есеї та літературознавчі статті, — позначене печаттю справжнього таланту. Не стала винятком і «Келія Чайної Троянди», — твір, який, попри формальні ознаки щоденника, є високохудожнім текстом, гранично відвертим відбитком глибокого й інтенсивного внутрішнього життя, усвідомленням трагічности й — водночас — радости земного перебування Поета.
Келія чайної троянди
...в 44 корпусі була така «третя келія» — нас там жило 23 чи 25 чоловік. Звісно, було трохи тісненько (посміхається), але жили ми дружньо. Розділялися на «кубрики» по 4 чоловіки і жили. В одному такому «кубрику» розмістилися: я, нинішній єпископ Вознесенський Олексій, отець Віктор Іващук і отець Павло Бондар. Тобто навіть у цій великій кімнаті на 25 осіб були свої «групи по інтересах». Більше читайте тут: [3]
Див. також
Посилання на схожі слова зі словника Грінченка
