Відмінності між версіями «Трапеза»
(Створена сторінка: '''Трапеза, -зи, '''''ж. ''1) Столъ, кушанье. ''Та трапеза була вже багато скудніша. ''Левиц. І. 394. 2) ...) |
(→УКРЛІТ.ORG_Cловник) |
||
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Трапеза, -зи, '''''ж. ''1) Столъ, кушанье. ''Та трапеза була вже багато скудніша. ''Левиц. І. 394. 2) Въ монастыряхъ: столовая. ''Іди в трапезу. ''Шейк. | '''Трапеза, -зи, '''''ж. ''1) Столъ, кушанье. ''Та трапеза була вже багато скудніша. ''Левиц. І. 394. 2) Въ монастыряхъ: столовая. ''Іди в трапезу. ''Шейк. | ||
| + | [[Категорія:Тр]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | ТРА́ПЕ́ЗА, и, жін. | ||
| + | 1. У монастирі — обідній стіл, стіл з їжею та частуванням. — Не стерпиш, коли Аркадія на всіх набріхує матушці-ігумені. Та на роботі стояла, а та лінується, а та їсти не хоче за трапезою, окремо в келії своє їсть… (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 111); | ||
| + | // Обід, вечеря за таким столом; | ||
| + | // заст., також жарт., ірон. Прийняття їжі взагалі; обід, банкет. Поблагословив ото батько Пугач до трапези (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 147); А як йому вживати страву, коли чоловік, сівши до трапези, зараз благословиться, охреститься (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 194); Ми, лагідно посміхаючись, невпинно женемо їх [мух] і не хочемо ділити з ними нашої трапези (Юрій Яновський, II, 1958, 35); У Гершка Мідника придбавши кавуна, Ми десь ховалися поміж гілля нависле, І йшла тоді у нас трапеза негучна (Максим Рильський, Поеми, 1957, 226); Калитка діяв з бухгалтерською точністю. Він майже безпомилково вирахував, скільки часу потрібно Усті, щоб спекти порося, а Талимону Івановичу — щоб зібрати свою компанійку, і з'явився саме в той небажаний момент, коли все було готове для цієї потаємної трапези (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 225); * Образно. Десь хтось умер і лишився непохованим, десь гайвороння вже справило свою трапезу, і тому легкий вітерець навівав на Білогруда не радість і не відчуття миру (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 39); На білій.. галявині плутали-переплутували свої сліди зголоднілі за зиму зайці, з лісових хащів і нетрів час від часу долинав якийсь стогін і звірине ричання, може, то вовки там справляли свою криваву трапезу (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 342). | ||
| + | 2. У монастирі — страва, їжа. — Умивайтесь, трапеза чекає на столі, — клопоталася вона [ігуменя] (Іван Микитенко, II, 1957, 289); | ||
| + | // заст., також жарт., ірон. Страва, їжа взагалі. Восени, в один невеличкий празник, він звелів старості постановити коло церкви столи, зготувати закуску й випивку.. О. Артемій вийшов з церкви, поблагословив трапезу (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 188); У дні каяття він пив тільки воду і їв житній хліб. Дружина вранці ставила біля дверей його кімнати великий графин води, фунтів півтора хліба і сіль. Він, відчиняючи двері, брав цю трапезу і знову замикався (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 302). | ||
| + | 3. заст. Трапезна (див. трапезний 2, 3). Пішли ченці й Ge deum співали, Розійшлися по трапезах І трапезували І день і ніч, аж попухли (Тарас Шевченко, I, 1951, 271); Ті олив'яні тарілки пригадували столи в монастирських трапезах або на Запорозькій Січі (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 230); Та й їсти ж таки! В животі аж пищики грають. І це доведеться говіть, аж поки трапеза одчиниться, поки аж служіння відійде (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 142). | ||
| + | |||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]=== | ||
| + | |||
| + | ТРАПЕЗА | ||
| + | (у ченців) обідній стіл, П. прийняття іжі <обід, сніданок, вечеря>, с. бенкет, учта, (на могилі) ур. тризна, (на столі)їжа, страва, (у манастирі) З. їдальня, як ім. трапезна | ||
| + | |||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | Тра́пеза — | ||
| + | 1) у монастирі — обідній стіл, стіл із їжею та частуванням, а також сама страва, їжа; жартівливе, іронічне — обід, банкет, прийняття їжі взагалі, а також страва, їжа взагалі. — Умивайтесь, трапеза чекає на столі, — клопоталася вона [ігуменя] (І. Микитенко); Поблагословив ото батько Пугач до трапези (П. Куліш); | ||
| + | 2) = тра́пезна — монастирська їдальня; | ||
| + | 3) = тра́пезна — західна частина церкви; притвор. | ||
| + | Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 603. | ||
| + | |||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== | ||
| + | Трапеза, -зи, ж. | ||
| + | 1) Столъ, кушанье. Та трапеза була вже багато скудніша. Левиц. І. 394. | ||
| + | 2) Въ монастыряхъ: столовая. Іди в трапезу.Шейк. | ||
| + | ===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]=== | ||
| + | ТРА́ПЕ́ЗА жарт., ірон., ЇДА́ (прийняття їжі), Ї́ЖА розм., Ї́ДЖЕННЯ діал. Жвавій Прісьці обридла така повільна їда (ЛесяУкраїнка); Сагайда їсть, голосно жвакаючи. Після їжі йому хочеться закурити (О. Гончар); У Гершка Мідника придбавшикавуна, Ми десь ховалися поміж гілля нависле, І йшла тоді у нас трапеза негучна (М. Рильський); Забава розпочалась, яксе звичайно буває на Великдень, їдженням свяченого (О. Кобилянська). | ||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]=== | ||
| + | Meal - Шалена трапеза швидко розгортається | ||
| + | |||
| + | The feeding frenzy quickly develops | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | трапеза | ||
| + | -и, ж. | ||
| + | 1) У монастирі – обідній стіл, стіл з їжею та частуванням. || Обід, вечеря за таким столом. || заст., також жарт., ірон. Прийняття їжі взагалі; обід, банкет. | ||
| + | 2) У монастирі – страва, їжа. || заст., також жарт., ірон. Страва, їжа взагалі. | ||
| + | 3) заст. Трапезна (див. трапезний 2), 3)). | ||
| + | |||
| + | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | ||
| + | Синонимы: | ||
| + | еда, застолье, прием пищи, стол, угощение | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:трапеза1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:трапеза2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:трапеза3.jpeg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| l_JtJUlia8k}} | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | ===У чому сенс трапези?=== | ||
| + | Чому ж серед християн прийняті такі правила для обіду? Звідки пішов даний звичай? Щоб відповісти на це питання, потрібно заглянути в Євангеліє. Перед своєю смертю Ісус Христос покликав учнів, і вони в останній раз сіли за спільний стіл. Він переломив хліб і сказав своїм послідовникам, що це буде їм на згадку про Його тілі. Потім він вказав на чашу з вином. | ||
| + | Трапеза - це пам`ять про Ісуса Христа. За сьогоднішній день священнослужителі готують Святе Причастя в храмах на літургії, при цьому в чашу кладуть часточки просфори (маленький хлібець) і наливають вино. У цей час у вівтарі Сам Бог творить диво. Хліб і вино символізують тіло і кров Господа, розп`ятого на наступний день після того, як відбувалася свята трапеза з учнями. | ||
| + | |||
| + | Більше читайте тут: [http://faqukrs.xyz/osvita/serednju-osvitu-i-shkoli/113508-trapeza-ce-blagodatne-nasichennja-izheju.html] | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Трапезувати]=== | ||
| + | ===[https://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%B7%D0%B0 Материал из Википедии]=== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
[[Категорія:Тр]] | [[Категорія:Тр]] | ||
Поточна версія на 10:52, 7 листопада 2016
Трапеза, -зи, ж. 1) Столъ, кушанье. Та трапеза була вже багато скудніша. Левиц. І. 394. 2) Въ монастыряхъ: столовая. Іди в трапезу. Шейк.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ТРА́ПЕ́ЗА, и, жін. 1. У монастирі — обідній стіл, стіл з їжею та частуванням. — Не стерпиш, коли Аркадія на всіх набріхує матушці-ігумені. Та на роботі стояла, а та лінується, а та їсти не хоче за трапезою, окремо в келії своє їсть… (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 111); // Обід, вечеря за таким столом; // заст., також жарт., ірон. Прийняття їжі взагалі; обід, банкет. Поблагословив ото батько Пугач до трапези (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 147); А як йому вживати страву, коли чоловік, сівши до трапези, зараз благословиться, охреститься (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 194); Ми, лагідно посміхаючись, невпинно женемо їх [мух] і не хочемо ділити з ними нашої трапези (Юрій Яновський, II, 1958, 35); У Гершка Мідника придбавши кавуна, Ми десь ховалися поміж гілля нависле, І йшла тоді у нас трапеза негучна (Максим Рильський, Поеми, 1957, 226); Калитка діяв з бухгалтерською точністю. Він майже безпомилково вирахував, скільки часу потрібно Усті, щоб спекти порося, а Талимону Івановичу — щоб зібрати свою компанійку, і з'явився саме в той небажаний момент, коли все було готове для цієї потаємної трапези (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 225); * Образно. Десь хтось умер і лишився непохованим, десь гайвороння вже справило свою трапезу, і тому легкий вітерець навівав на Білогруда не радість і не відчуття миру (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 39); На білій.. галявині плутали-переплутували свої сліди зголоднілі за зиму зайці, з лісових хащів і нетрів час від часу долинав якийсь стогін і звірине ричання, може, то вовки там справляли свою криваву трапезу (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 342). 2. У монастирі — страва, їжа. — Умивайтесь, трапеза чекає на столі, — клопоталася вона [ігуменя] (Іван Микитенко, II, 1957, 289); // заст., також жарт., ірон. Страва, їжа взагалі. Восени, в один невеличкий празник, він звелів старості постановити коло церкви столи, зготувати закуску й випивку.. О. Артемій вийшов з церкви, поблагословив трапезу (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 188); У дні каяття він пив тільки воду і їв житній хліб. Дружина вранці ставила біля дверей його кімнати великий графин води, фунтів півтора хліба і сіль. Він, відчиняючи двері, брав цю трапезу і знову замикався (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 302). 3. заст. Трапезна (див. трапезний 2, 3). Пішли ченці й Ge deum співали, Розійшлися по трапезах І трапезували І день і ніч, аж попухли (Тарас Шевченко, I, 1951, 271); Ті олив'яні тарілки пригадували столи в монастирських трапезах або на Запорозькій Січі (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 230); Та й їсти ж таки! В животі аж пищики грають. І це доведеться говіть, аж поки трапеза одчиниться, поки аж служіння відійде (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 142).
"Словопедія"
ТРАПЕЗА (у ченців) обідній стіл, П. прийняття іжі <обід, сніданок, вечеря>, с. бенкет, учта, (на могилі) ур. тризна, (на столі)їжа, страва, (у манастирі) З. їдальня, як ім. трапезна
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Тра́пеза — 1) у монастирі — обідній стіл, стіл із їжею та частуванням, а також сама страва, їжа; жартівливе, іронічне — обід, банкет, прийняття їжі взагалі, а також страва, їжа взагалі. — Умивайтесь, трапеза чекає на столі, — клопоталася вона [ігуменя] (І. Микитенко); Поблагословив ото батько Пугач до трапези (П. Куліш); 2) = тра́пезна — монастирська їдальня; 3) = тра́пезна — західна частина церкви; притвор. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 603.
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Трапеза, -зи, ж. 1) Столъ, кушанье. Та трапеза була вже багато скудніша. Левиц. І. 394. 2) Въ монастыряхъ: столовая. Іди в трапезу.Шейк.
«Словники України on-line»
ТРА́ПЕ́ЗА жарт., ірон., ЇДА́ (прийняття їжі), Ї́ЖА розм., Ї́ДЖЕННЯ діал. Жвавій Прісьці обридла така повільна їда (ЛесяУкраїнка); Сагайда їсть, голосно жвакаючи. Після їжі йому хочеться закурити (О. Гончар); У Гершка Мідника придбавшикавуна, Ми десь ховалися поміж гілля нависле, І йшла тоді у нас трапеза негучна (М. Рильський); Забава розпочалась, яксе звичайно буває на Великдень, їдженням свяченого (О. Кобилянська).
Іноземні словники
українська-англійська Словник
Meal - Шалена трапеза швидко розгортається
The feeding frenzy quickly develops
Словари и энциклопедии на Академике
трапеза -и, ж. 1) У монастирі – обідній стіл, стіл з їжею та частуванням. || Обід, вечеря за таким столом. || заст., також жарт., ірон. Прийняття їжі взагалі; обід, банкет. 2) У монастирі – страва, їжа. || заст., також жарт., ірон. Страва, їжа взагалі. 3) заст. Трапезна (див. трапезний 2), 3)).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. Синонимы: еда, застолье, прием пищи, стол, угощение
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
У чому сенс трапези?
Чому ж серед християн прийняті такі правила для обіду? Звідки пішов даний звичай? Щоб відповісти на це питання, потрібно заглянути в Євангеліє. Перед своєю смертю Ісус Христос покликав учнів, і вони в останній раз сіли за спільний стіл. Він переломив хліб і сказав своїм послідовникам, що це буде їм на згадку про Його тілі. Потім він вказав на чашу з вином. Трапеза - це пам`ять про Ісуса Христа. За сьогоднішній день священнослужителі готують Святе Причастя в храмах на літургії, при цьому в чашу кладуть часточки просфори (маленький хлібець) і наливають вино. У цей час у вівтарі Сам Бог творить диво. Хліб і вино символізують тіло і кров Господа, розп`ятого на наступний день після того, як відбувалася свята трапеза з учнями.
Більше читайте тут: [1]
