Відмінності між версіями «Жадібний»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
1. чого, до чого. Який дуже бажає чогось, прагне до чого-небудь; охочий до чогось. Тут же.. снувалася рухома юрба люду, | 1. чого, до чого. Який дуже бажає чогось, прагне до чого-небудь; охочий до чогось. Тут же.. снувалася рухома юрба люду, | ||
жадібна втіхи, гомону, чаду (Леся Українка, III, 1952, 608); Всім серцем полюбила [Світлана] школу, полюбила малечу — | жадібна втіхи, гомону, чаду (Леся Українка, III, 1952, 608); Всім серцем полюбила [Світлана] школу, полюбила малечу — | ||
| − | їм, таким жадібним до знань хлопчикам та дівчаткам, хотіла присвятити своє життя (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 385); | + | їм, таким жадібним до знань хлопчикам та дівчаткам, хотіла присвятити своє життя (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 385); |
* Образно. Поміж них [сосен] і вічнозелені південні породи дерев — з твердим, наче масним листом, жадібним до сонця | * Образно. Поміж них [сосен] і вічнозелені південні породи дерев — з твердим, наче масним листом, жадібним до сонця | ||
й тепла (Юрій Смолич, V, 1959, 563); | й тепла (Юрій Смолич, V, 1959, 563); | ||
| − | // Який виражає ці бажання і прагнення. Вона.. дивилась на мене палко, розширеними очима, затримувала дух, ловлячи | + | // Який виражає ці бажання і прагнення. Вона.. дивилась на мене палко, розширеними очима, затримувала дух, ловлячи |
кожне слово роману з жадібною цікавістю (Леся Українка, III, 1952, 617); Жадібними очима дивиться Юлдаш на цю | кожне слово роману з жадібною цікавістю (Леся Українка, III, 1952, 617); Жадібними очима дивиться Юлдаш на цю | ||
стареньку одноствольну рушничку (Олесь Донченко, I, 1956, 119); | стареньку одноствольну рушничку (Олесь Донченко, I, 1956, 119); | ||
| − | // Який не наїдається; ненаситний. * Образно. І ллється електричний струм, Жадібні живлячи машини | + | // Який не наїдається; ненаситний. * Образно. І ллється електричний струм, Жадібні живлячи машини |
| − | (Максим Рильський, I, 1950, 182). | + | (Максим Рильський, I, 1950, 182). |
| − | 2. Який пристрасно прагне до збагачення, наживи; корисливий. — Я рідко бачив людину менше жадібну до грошей, ніж ви | + | 2. Який пристрасно прагне до збагачення, наживи; корисливий. — Я рідко бачив людину менше жадібну до грошей, ніж ви |
(Леся Українка, III, 1952, 699); Припоручати їх [ключі] комусь із своїх родичок не хотіла — завидющі всі вони, жадібні, | (Леся Українка, III, 1952, 699); Припоручати їх [ключі] комусь із своїх родичок не хотіла — завидющі всі вони, жадібні, | ||
тільки й думають, як би щось привласнити (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 102). | тільки й думають, як би щось привласнити (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 102). | ||
| − | 3. рідко. Який дуже хоче пити; спраглий. Швидко І водонос] жадібному люду воду холодну, солодку, з важкої баклажки | + | 3. рідко. Який дуже хоче пити; спраглий. Швидко І водонос] жадібному люду воду холодну, солодку, з важкої баклажки |
| − | вділяв (Леся Українка, I, 1951, 307); * Образно. Сніг скупо сіявся цієї зими на жадібні лани | + | вділяв (Леся Українка, I, 1951, 307); * Образно. Сніг скупо сіявся цієї зими на жадібні лани |
(Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 72). | (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 72). | ||
[[Категорія:Жа]] | [[Категорія:Жа]] | ||
[[Файл:Жд.jpg|міні]] | [[Файл:Жд.jpg|міні]] | ||
Версія за 15:27, 3 листопада 2016
Жадібний, -а, -е. 1) Жаждущій. 2) Желающій, вожделѣющій. Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб. Єв. Мт. V. 28.
З Академічного словника Української мови.
1. чого, до чого. Який дуже бажає чогось, прагне до чого-небудь; охочий до чогось. Тут же.. снувалася рухома юрба люду, жадібна втіхи, гомону, чаду (Леся Українка, III, 1952, 608); Всім серцем полюбила [Світлана] школу, полюбила малечу — їм, таким жадібним до знань хлопчикам та дівчаткам, хотіла присвятити своє життя (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 385); * Образно. Поміж них [сосен] і вічнозелені південні породи дерев — з твердим, наче масним листом, жадібним до сонця й тепла (Юрій Смолич, V, 1959, 563); // Який виражає ці бажання і прагнення. Вона.. дивилась на мене палко, розширеними очима, затримувала дух, ловлячи кожне слово роману з жадібною цікавістю (Леся Українка, III, 1952, 617); Жадібними очима дивиться Юлдаш на цю стареньку одноствольну рушничку (Олесь Донченко, I, 1956, 119); // Який не наїдається; ненаситний. * Образно. І ллється електричний струм, Жадібні живлячи машини (Максим Рильський, I, 1950, 182).
2. Який пристрасно прагне до збагачення, наживи; корисливий. — Я рідко бачив людину менше жадібну до грошей, ніж ви (Леся Українка, III, 1952, 699); Припоручати їх [ключі] комусь із своїх родичок не хотіла — завидющі всі вони, жадібні, тільки й думають, як би щось привласнити (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 102). 3. рідко. Який дуже хоче пити; спраглий. Швидко І водонос] жадібному люду воду холодну, солодку, з важкої баклажки вділяв (Леся Українка, I, 1951, 307); * Образно. Сніг скупо сіявся цієї зими на жадібні лани(Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 72).
