Відмінності між версіями «Жадібний»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 5: Рядок 5:
 
'''З Академічного словника Української мови. '''
 
'''З Академічного словника Української мови. '''
 
  1. чого, до чого. Який дуже бажає чогось, прагне до чого-небудь; охочий до чогось. Тут же.. снувалася рухома юрба люду,
 
  1. чого, до чого. Який дуже бажає чогось, прагне до чого-небудь; охочий до чогось. Тут же.. снувалася рухома юрба люду,
  жадібна втіхи, гомону, чаду (Леся Українка, III, 1952, 608); Всім серцем полюбила [Світлана] школу, полюбила малечу — їм, таким жадібним до знань хлопчикам та дівчаткам, хотіла присвятити своє життя (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 385); * Образно. Поміж них [сосен] і вічнозелені південні породи дерев — з твердим, наче масним листом, жадібним до сонця й тепла (Юрій Смолич, V, 1959, 563);  
+
  жадібна втіхи, гомону, чаду (Леся Українка, III, 1952, 608); Всім серцем полюбила [Світлана] школу, полюбила малечу —  
//  Який виражає ці бажання і прагнення. Вона.. дивилась на мене палко, розширеними очима, затримувала дух, ловлячи кожне слово роману з жадібною цікавістю (Леся Українка, III, 1952, 617); Жадібними очима дивиться Юлдаш на цю стареньку одноствольну рушничку (Олесь Донченко, I, 1956, 119);  
+
їм, таким жадібним до знань хлопчикам та дівчаткам, хотіла присвятити своє життя (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 385);
//  Який не наїдається; ненаситний.  * Образно. І ллється електричний струм, Жадібні живлячи машини (Максим Рильський, I, 1950, 182).
+
  * Образно. Поміж них [сосен] і вічнозелені південні породи дерев — з твердим, наче масним листом, жадібним до сонця
2. Який пристрасно прагне до збагачення, наживи; корисливий. — Я рідко бачив людину менше жадібну до грошей, ніж ви (Леся Українка, III, 1952, 699); Припоручати їх [ключі] комусь із своїх родичок не хотіла — завидющі всі вони, жадібні, тільки й думають, як би щось привласнити (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 102).
+
й тепла (Юрій Смолич, V, 1959, 563);  
3. рідко. Який дуже хоче пити; спраглий. Швидко І водонос] жадібному люду воду холодну, солодку, з важкої баклажки вділяв (Леся Українка, I, 1951, 307);  * Образно. Сніг скупо сіявся цієї зими на жадібні лани (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 72).
+
//  Який виражає ці бажання і прагнення. Вона.. дивилась на мене палко, розширеними очима, затримувала дух, ловлячи
 +
кожне слово роману з жадібною цікавістю (Леся Українка, III, 1952, 617); Жадібними очима дивиться Юлдаш на цю
 +
стареньку одноствольну рушничку (Олесь Донченко, I, 1956, 119);  
 +
//  Який не наїдається; ненаситний.  * Образно. І ллється електричний струм, Жадібні живлячи машини  
 +
(Максим Рильський, I, 1950, 182).
 +
 
 +
2. Який пристрасно прагне до збагачення, наживи; корисливий. — Я рідко бачив людину менше жадібну до грошей, ніж ви
 +
(Леся Українка, III, 1952, 699); Припоручати їх [ключі] комусь із своїх родичок не хотіла — завидющі всі вони, жадібні,
 +
тільки й думають, як би щось привласнити (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 102).
 +
3. рідко. Який дуже хоче пити; спраглий. Швидко І водонос] жадібному люду воду холодну, солодку, з важкої баклажки  
 +
вділяв (Леся Українка, I, 1951, 307);  * Образно. Сніг скупо сіявся цієї зими на жадібні лани
 +
(Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 72).
 
[[Категорія:Жа]]
 
[[Категорія:Жа]]
 
[[Файл:Жд.jpg|міні]]
 
[[Файл:Жд.jpg|міні]]

Версія за 15:25, 3 листопада 2016

AAEAAQAAAAAAAAIWAAAAJGJkOWYzYjViLWY1YmQtNGZiNy04ZGVjLTRlYTExYWVmNjJmMQ.jpg
Img1.jpg

Жадібний, -а, -е. 1) Жаждущій. 2) Желающій, вожделѣющій. Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб. Єв. Мт. V. 28.

З Академічного словника Української мови.

1. чого, до чого. Який дуже бажає чогось, прагне до чого-небудь; охочий до чогось. Тут же.. снувалася рухома юрба люду,
жадібна втіхи, гомону, чаду (Леся Українка, III, 1952, 608); Всім серцем полюбила [Світлана] школу, полюбила малечу — 

їм, таким жадібним до знань хлопчикам та дівчаткам, хотіла присвятити своє життя (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 385);

 * Образно. Поміж них [сосен] і вічнозелені південні породи дерев — з твердим, наче масним листом, жадібним до сонця
й тепла (Юрій Смолич, V, 1959, 563); 

// Який виражає ці бажання і прагнення. Вона.. дивилась на мене палко, розширеними очима, затримувала дух, ловлячи

кожне слово роману з жадібною цікавістю (Леся Українка, III, 1952, 617); Жадібними очима дивиться Юлдаш на цю
стареньку одноствольну рушничку (Олесь Донченко, I, 1956, 119); 

// Який не наїдається; ненаситний. * Образно. І ллється електричний струм, Жадібні живлячи машини (Максим Рильський, I, 1950, 182).

2. Який пристрасно прагне до збагачення, наживи; корисливий. — Я рідко бачив людину менше жадібну до грошей, ніж ви

(Леся Українка, III, 1952, 699); Припоручати їх [ключі] комусь із своїх родичок не хотіла — завидющі всі вони, жадібні,
тільки й думають, як би щось привласнити (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 102).

3. рідко. Який дуже хоче пити; спраглий. Швидко І водонос] жадібному люду воду холодну, солодку, з важкої баклажки вділяв (Леся Українка, I, 1951, 307); * Образно. Сніг скупо сіявся цієї зими на жадібні лани

(Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 72).
Жд.jpg