Відмінності між версіями «Дніти»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
<big>''Дніти''</big>''-днів, недок., безос. Наставати, розпочинатися (про день); розвиднятися, сіріти. Гості роз'їхались вже, як дніло надворі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 322); На сході починало дніти (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 166).Це словостароукраїнське,вживалося у відомих українських творах. | <big>''Дніти''</big>''-днів, недок., безос. Наставати, розпочинатися (про день); розвиднятися, сіріти. Гості роз'їхались вже, як дніло надворі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 322); На сході починало дніти (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 166).Це словостароукраїнське,вживалося у відомих українських творах. | ||
В сучасному житті це слово можна почути дуже рідко,адже всі звикли казати "світанок", "день",тому дане слово синонім цим словам. | В сучасному житті це слово можна почути дуже рідко,адже всі звикли казати "світанок", "день",тому дане слово синонім цим словам. | ||
− | Стало світати,коли ми вийшли на вулицю. | + | ''Стало світати,коли ми вийшли на вулицю. |
− | + | '' | |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Версія за 03:00, 2 листопада 2016
Дніти, днів, гл. безл. Свѣтать. Стало вже дніти, як ми рушили. НВолын. у. Іде козак од дівчини починає дніти. Чуб. V 53. Уже дніє. НВолын. у.
Сучасні словники
Дніти-днів, недок., безос. Наставати, розпочинатися (про день); розвиднятися, сіріти. Гості роз'їхались вже, як дніло надворі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 322); На сході починало дніти (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 166).Це словостароукраїнське,вживалося у відомих українських творах. В сучасному житті це слово можна почути дуже рідко,адже всі звикли казати "світанок", "день",тому дане слово синонім цим словам. Стало світати,коли ми вийшли на вулицю.
Ілюстрації
x140px |
Медіа
Див. також
http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F
http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B5%D0%BD%D1%8C
Джерела та література
Тлумачний словник