Відмінності між версіями «Цукрівка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Цукрівка, -ки, '''''ж. ''Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29. Категорія:Цу)
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Цукрівка, -ки, '''''ж. ''Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29.  
+
'''<big>Цукрівка, -ки,</big>''' ''ж.'' (лат. Bellis perennis.) = '''кукурудза цукрова''' - однорічна трав'яниста культурна рослина, єдиний культурний представник роду Кукурудза сімейства Злаки. Існує припущення, що кукурудза - найдавніше хлібна рослина в світі.
 +
 
 +
== Назва ==
 +
Кукурудза звичайна; маїс; існують також малопоширені діалектні назви цієї культури, такі як папшóйя у південноподільських говірках, кукуріца у лемківському говорі, кики та кияхи на північно-східних територіях Україні, зокрема, в Чернігівській обл. У більшості країн кукурудза зветься «маїс».
 +
Назва, очевидно, походить від лат. cucumis, -eris,n «огірок», так як плід рослини за формою схожий на огірок. Латинська назва гарбуза лат. cucurbita також походить від лат.cucumis — «огірок» і orbitus, -a, um «круглий», і дослівно перекладається як «круглий огірок» (гарбуз та огірок належать до однієї родини).
 +
 
 +
== Історія походження ==
 +
*У 1954 у Мехіко під час археологічних розкопок на глибині 70 метрів знайшли незвичайну знахідку — шар окам'янілого пилка дикої кукурудзи. За допомогою радіоактивного вуглецю визначили вік знахідки — 60000 років. Отже, батьківщиною сучасної кукурудзи є Мексика. У мексиканській долині Ріо-Гранде витягли понад 750 качанів кукурудзи, які знаходилися на різній глибині: чим глибше залягав шар, тим менші за розміром були качани кукурудзи, а у верхніх шарах — вони нагадували сучасні. Учені зробили висновок, що людина стала вирощувати кукурудзу приблизно 10000 років тому.
 +
 
 +
*На території Перу археологи знайшли викопні качани кукурудзи, датовані п'ятим тисячоліттям до нашої ери. На стоянках древньої людини знайдено також велику кількість фігурок богів і богинь з качанами кукурудзи в руках і на головних уборах: жителі обидвох Америк поклонялись кукурудзі як священній рослині. Культура обробітку її була високою, про що свідчить велика кількість сортів, які там вирощували. Наприклад, у древніх майя були сорти: «кукурудза-стара», яка достигала за 5–6 місяців, «кукурудза-дівчинка», яка достигала за 3 місяці, і справжня скороспілка — сорт з красивою назвою «пісня когута»: його прибирали через два місяці після появи паростків.
 +
 
 +
*Після другої подорожі Колумба вона з'явилася в Іспанії, потім в Італії, відтіля рушила на Схід. В 1511 році якийсь П'єтро Матьєре видав в Севільї книжку «De Orbo Novo» («Новий світ»), в якій з'явився перший опис кукурудзи. Перше зображення кукурудзи в друкованому виданні було в 1542 році — в Травнику Л. Фукса. На територію екс-Радянського союзу, найраніше завезли кукурудзу до сучасних Молдови і Грузії — в кінці сімнадцятого і початку вісімнадцятого століть.
 +
 
 +
Сучасна кукурудза створена руками людини за роки селекції; в неї дуже мало спільного з дикими особинами, від яких вона походить (станом на 1981 рік прямий предок так і не знайдений).
 +
 
 +
== Ботанічний опис та біологічні особливості ==
 +
Кукурудза - високоросла однорічна трав'яниста рослина, що досягає висоти 3 м і більше. Стебло прямостояче, до 4 м у висоту і 7 см в діаметрі, без порожнини всередині. Листя велике, до 10 см шириною і метр завдовжки. Їх число від 8 до 42. На кожній рослині зазвичай 1-2 качана, не більше. Довжина качана від 4 до 50 см, діаметр від 2 до 10 см, маса від 30 до 500 грамів. Початки щільно оточені листками. Форма зернівок кукурудзи вельми своєрідна: вони не витягнуті, як у пшениці, жита і багатьох інших культурних злаків, а кубічні або округлі, щільно притиснуті один до одного і розташовані на стрижні качана вертикальними рядами. В одному качані може бути до 1000 зернівок. Розміри, форма і забарвлення зернівок розрізняються у різних сортів; зазвичай зернівки жовтого кольору, але буває кукурудза з червоними, фіолетовими, синіми і навіть майже чорними зерновками. Вегетаційний період триває приблизно 90-150 діб. Сходить кукурудза на 10-12 добу після посіву. Кукурудза є теплолюбною рослиною. Оптимальна температура для її вирощування - 20-24°С. Крім того, кукурудза потребує хорошого сонячного освітлення.
 +
 
 +
== Література ==
 +
*Бернардино де Саагун, Куприенко С.А. Общая история о делах Новой Испании. Книги X-XI: Познания астеков в медицине и ботанике / Ред. и пер. С. А. *Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А., 2013. — 218 с. — (Месоамерика. Источники. История. Человек). — ISBN 978-617-7085-07-1.
 +
*Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/ Відп. ред. А. М. Гродзінський.—К.: Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992.—544с. ISBN 5-88500-055-7
 +
*В. В. Кириченко, В. П. Петренкова, І. А. Гур'єва, Л. М. Чернобай, І. М. Черняєва, Т. Ю. Маркова. Захист кукурудзи від хвороб і шкідників / Українська академія аграрних наук. Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН. Центр генетичних ресурсів України. // Посібник українського хлібороба. Науково-практичний збірник. — 2008
 +
*Травы и здоровье. Лекарственные растения /Авт.-сост.: А. М. Задорожный и др. — М.: Махаон; Гамма Пресс 2000, 2000.-512с.: ил — (Домашняя энциклопедия). ISBN 5-88215-989-X ISBN 5-9223-0042-3
 +
 
 
[[Категорія:Цу]]
 
[[Категорія:Цу]]

Версія за 03:52, 26 жовтня 2016

Цукрівка, -ки, ж. (лат. Bellis perennis.) = кукурудза цукрова - однорічна трав'яниста культурна рослина, єдиний культурний представник роду Кукурудза сімейства Злаки. Існує припущення, що кукурудза - найдавніше хлібна рослина в світі.

Назва

Кукурудза звичайна; маїс; існують також малопоширені діалектні назви цієї культури, такі як папшóйя у південноподільських говірках, кукуріца у лемківському говорі, кики та кияхи на північно-східних територіях Україні, зокрема, в Чернігівській обл. У більшості країн кукурудза зветься «маїс». Назва, очевидно, походить від лат. cucumis, -eris,n «огірок», так як плід рослини за формою схожий на огірок. Латинська назва гарбуза лат. cucurbita також походить від лат.cucumis — «огірок» і orbitus, -a, um «круглий», і дослівно перекладається як «круглий огірок» (гарбуз та огірок належать до однієї родини).

Історія походження

  • У 1954 у Мехіко під час археологічних розкопок на глибині 70 метрів знайшли незвичайну знахідку — шар окам'янілого пилка дикої кукурудзи. За допомогою радіоактивного вуглецю визначили вік знахідки — 60000 років. Отже, батьківщиною сучасної кукурудзи є Мексика. У мексиканській долині Ріо-Гранде витягли понад 750 качанів кукурудзи, які знаходилися на різній глибині: чим глибше залягав шар, тим менші за розміром були качани кукурудзи, а у верхніх шарах — вони нагадували сучасні. Учені зробили висновок, що людина стала вирощувати кукурудзу приблизно 10000 років тому.
  • На території Перу археологи знайшли викопні качани кукурудзи, датовані п'ятим тисячоліттям до нашої ери. На стоянках древньої людини знайдено також велику кількість фігурок богів і богинь з качанами кукурудзи в руках і на головних уборах: жителі обидвох Америк поклонялись кукурудзі як священній рослині. Культура обробітку її була високою, про що свідчить велика кількість сортів, які там вирощували. Наприклад, у древніх майя були сорти: «кукурудза-стара», яка достигала за 5–6 місяців, «кукурудза-дівчинка», яка достигала за 3 місяці, і справжня скороспілка — сорт з красивою назвою «пісня когута»: його прибирали через два місяці після появи паростків.
  • Після другої подорожі Колумба вона з'явилася в Іспанії, потім в Італії, відтіля рушила на Схід. В 1511 році якийсь П'єтро Матьєре видав в Севільї книжку «De Orbo Novo» («Новий світ»), в якій з'явився перший опис кукурудзи. Перше зображення кукурудзи в друкованому виданні було в 1542 році — в Травнику Л. Фукса. На територію екс-Радянського союзу, найраніше завезли кукурудзу до сучасних Молдови і Грузії — в кінці сімнадцятого і початку вісімнадцятого століть.

Сучасна кукурудза створена руками людини за роки селекції; в неї дуже мало спільного з дикими особинами, від яких вона походить (станом на 1981 рік прямий предок так і не знайдений).

Ботанічний опис та біологічні особливості

Кукурудза - високоросла однорічна трав'яниста рослина, що досягає висоти 3 м і більше. Стебло прямостояче, до 4 м у висоту і 7 см в діаметрі, без порожнини всередині. Листя велике, до 10 см шириною і метр завдовжки. Їх число від 8 до 42. На кожній рослині зазвичай 1-2 качана, не більше. Довжина качана від 4 до 50 см, діаметр від 2 до 10 см, маса від 30 до 500 грамів. Початки щільно оточені листками. Форма зернівок кукурудзи вельми своєрідна: вони не витягнуті, як у пшениці, жита і багатьох інших культурних злаків, а кубічні або округлі, щільно притиснуті один до одного і розташовані на стрижні качана вертикальними рядами. В одному качані може бути до 1000 зернівок. Розміри, форма і забарвлення зернівок розрізняються у різних сортів; зазвичай зернівки жовтого кольору, але буває кукурудза з червоними, фіолетовими, синіми і навіть майже чорними зерновками. Вегетаційний період триває приблизно 90-150 діб. Сходить кукурудза на 10-12 добу після посіву. Кукурудза є теплолюбною рослиною. Оптимальна температура для її вирощування - 20-24°С. Крім того, кукурудза потребує хорошого сонячного освітлення.

Література

  • Бернардино де Саагун, Куприенко С.А. Общая история о делах Новой Испании. Книги X-XI: Познания астеков в медицине и ботанике / Ред. и пер. С. А. *Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А., 2013. — 218 с. — (Месоамерика. Источники. История. Человек). — ISBN 978-617-7085-07-1.
  • Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/ Відп. ред. А. М. Гродзінський.—К.: Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992.—544с. ISBN 5-88500-055-7
  • В. В. Кириченко, В. П. Петренкова, І. А. Гур'єва, Л. М. Чернобай, І. М. Черняєва, Т. Ю. Маркова. Захист кукурудзи від хвороб і шкідників / Українська академія аграрних наук. Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН. Центр генетичних ресурсів України. // Посібник українського хлібороба. Науково-практичний збірник. — 2008
  • Травы и здоровье. Лекарственные растения /Авт.-сост.: А. М. Задорожный и др. — М.: Махаон; Гамма Пресс 2000, 2000.-512с.: ил — (Домашняя энциклопедия). ISBN 5-88215-989-X ISBN 5-9223-0042-3