Відмінності між версіями «Чесати»

Поточна версія на 01:23, 26 жовтня 2016

Чесати

Словник Грічненка

Чесати, -шу́, -шеш, гл. 1) Чесать. Чеше косу. Шевч. 19. Чеше, як мачуха. Ном. № 9382. 2) Итти, бѣжать. Куди, дівчата, чешете? Мир. Пов. І. 144. Чоботи в руках несеш, а до мене босий чешеш. Чуб. V. 1125. 3) Бить, рубить. Явтух Рябка все знай по жижках чеше. Г.-Арт. (О. 1861. III. 82). Меч-самобієць чесав уже його військо. Грин. І. 187.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник

ЧЕСАТИ, чешу, чешеш, недок. 1. перех. і без додатка. Розчісувати гребінцем волосся. Чеше він закудлану голову, а волосся тріщить на йому, аж зубці з гребінця сипляться (Нечуй-Левицький, III, 1956, 268); Дівчина оглянула всі кімнати, залишилася задоволена, пройшла до себе, зняла хустку і заходилася чесати косу (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 61); * Образно. Потім твоє личко біле та хороше Дощі обмивали, Кучерявую головку вітри Буйнії чесали (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 72); Вітер чеше ночі зоряне волосся (Наталя Забіла, Поезії, 1963, 94); // Робити кому-небудь зачіску; зачісувати. Вимащувала [Марійка] собі й синам голови й чесала їх гладко й гарно, так, як чинила се в часах, коли були ще дрібними хлоп'ятами (Ольга Кобилянська, II, 1956, 33); // Вичісувати, вичищати скребком бруд, комах і т. ін. з волосся, шерсті. Дід ходив коло волів, напоював, чесав, замітав стайню (Василь Стефаник, I, 1949, 112). 2. перех. Очищати від домішок, вирівнювати що-небудь (прядиво, вовну і т. ін.). З смиренним обличчям заходила [Марійка] на подвір'я дукачів і пошепки передавала їм якусь підслухану від Івана таємницю чи брала за півціни чесати кукли прядива, щоб про всякий випадок задобрити тих людей, які поклали довічний гнів на її упертого Івана (Михайло Стельмах, II, 1962, 234); Біля вікна похмурий зігнутий вітчим чесав вовну, в куточку, за столом, принишкли діти (Олекса Десняк, Опов., 1951, 85); * Образно. Гарячий, спітнілий трактор тягне на зачепі ключ борін та кілька культиваторів. За ним поспішають кінні сівалки, чешуть свіжу ріллю важкими сошниками, кладуть у сиру землю насіння майбутнього врожаю (Павло Оровецький, Зел. повінь, 1961, 56). 3. перех. і неперех., розм. Енергійно, з запалом що-небудь робити, діяти. — Либонь ти, Грицьку, маєш думку городи та села закупити, що так налягаєш на роботу? — казали йому земляки-селяни... — Чого тут дивитися? Узяв косу — чеши! (Панас Мирний, I, 1949, 173); // Швидко рухатися, бігти щосили. Горпина бігла прямо до поліції. Люди, стріваючи, не питали, куди се так чеше Бородаєва невістка (Панас Мирний, I, 1954, 265); Аж ось земля стала пухкенька, під ногами хрустить м'якеньке бадилля. Кость спинився, злякано: — Хлопці, та це ж ми по грядках чешемо! (Степан Васильченко, II, 1959, 155); Кінь біжить золотошерстий, Степом просто так і чеше, Копитами вогонь креше (Іван Манжура, Тв., 1955, 181); — Ти чеши до командира, а я залишуся тут, — сказав Юджін англійцеві (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 222); // Те саме, що танцювати 1. І чеше Ванька вільної циганської, і руки в нього в такт по халявах дрібушечки вибивають: — Тра-та-та! (Остап Вишня, I, 1956, 59); Шефи — знову на прополку [буряків], А підшефні (сміх і страм!) — Під гармошку чешуть польку — У підшефних, бачте... храм! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 278); // Бити по чомусь кого-, що-небудь; дубасити, шмагати. Хлопець.. рушниками зав'язав дякові ноги, потім руки, далі взяв різки, поплював на руки і почав чесати, не дивлячись по чому — по руках, по ушах, по лицю, по колінах (Степан Васильченко, II, 1959, 382); Ауер налетів на нього і почав чесати шомполом вздовж і впоперек (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 98); // Те саме, що стріляти 1. Біжать партизани по пояс у снігу, стомлені й голодні, а навздогін їм чешуть мадярські кулемети, б'ють автомати (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 133); // Говорити; прямо казати про що-небудь комусь. [Старшина:] Тепер вже, мабуть, забули і по-нашому балакати, а колись ловко чесали. [Загрива:] Ні, маракую і тепер потроху (Марко Кропивницький, II, 1958, 263); З трибуни саме промовляв.. дзвінкоголосий, зовсім юний червоноармієць — представник полтавського гарнізону. — Молодця, — прихвалив Цимбал, звертаючись до Вутаньки. — Ба, як чеше! (Олесь Гончар, II, 1959, 187); А Ярошенко так і чеше: ... — Церква, — каже, — завжди була заодно з гнобителями, завжди підтримувала багачів (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 92); // Лаяти, картати кого-небудь за щось. Потрапила я якось до Пястів на сцену, коли стара Пястова чесала Марильку за її забудькуватість (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 16); // Легко й швидко, без зупинки читати що-небудь. — Бачив тільки що Солоху; каже: такий грамотний наш, Матвійко став, що й не переслухаєш. Як отченаш, буквар.. чеше (Любов Яновська, I, 1959, 463); // Те саме, що співати 1—3. А ще один [соловейко].. захоплено чеше, аж захлюпається, селянське алегрето [алегретто]: Терла льон, терла льон (Степан Васильченко, I, 1959, 292). ♦ Чесати язики — вести безпредметну, пусту розмову. [Зоря:] Годі язики чесати. За роботу (Олександр Корнійчук, II, 1955, 213); Нам не дають добрих книжок, газет, жодних культурних розваг! Ну й починають тоді чесати язики (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 53).

Фразеологічний словник української мови

ЧЕСАТИ

чеса́ти / почеса́ти язика́ (язико́м, язика́ми). Вести несерйозні, пусті розмови. — Як не має хтось роботи, то й чеше язика (М. Стельмах); Якби ми так чесали язиками, то вже б давно Вкраїну віддали, не мавши часу бути козаками (Л. Костенко); — Нарешті справжнє діло підвертається! А то гасаємо, як навіжені, по селах та язики чешемо… (І. Головченко і О. Мусієнко); І знову говорить і говорить — любить же Петрович язика почесати (Є. Кротевич); // Поширювати про кого-небудь неправдиві відомості; пліткувати. Її веселі, язикаті сусіди вважають за потрібне піклуватися про неї? Вже, мабуть, добре почесали язики і в кімнатах гуртожитку, і на фабриці (В. Собко); Людей накличем, зробим перепросини, щоб знали всі, хто чеше язиком (Л. Костенко).

Ілюстрації

• 

  Опис1

• 

  Опис2

Див.також

 http://sum.in.ua/s/Chesaty
 <a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/64663-chesaty.html" title="ЧЕСАТИ. Словник української мови Б.Грінченка.">ЧЕСАТИ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>
 <a href="http://slovopedia.org.ua/49/53415/362278.html">ЧЕСАТИ</a>