Відмінності між версіями «Шлях»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Шлях, -ху, '''''м. ''Большая проѣзжая дорога; путь. ''До Бога важкий шлях, а до пекла прямесень...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Шлях, -ху, '''''м. ''Большая проѣзжая дорога; путь. ''До Бога важкий шлях, а до пекла прямесенький. ''Ном. № 201. '''Битий шлях'''. Торная дорога. ''Коли на те піде, то й серед битого шляху поламаєшся. ''Ном. '''Не в шляху'''. Не по дорогѣ. Ум. '''Шляшок, шляшечок. '''
+
'''Шлях''' - Шлях — широка, велика дорога, призначена для їзди, путь між двома точками, місце, простір, яким відбувається пересування, сполучення.
[[Категорія:Шл]]
+
== Цікаві факти ==
 +
У Швейцарії виявлено відтинок дороги, вимощений колодами ще у 1700 році до н. е.[1] У Голандії такі настили з'явились на двісті років пізніше[1]. Матір'ю сучасних доріг вважається майже метрової товщини кам'яна дорога, вимощена у Стародавньому Римі 312 року до н.е[1]. Загалом мережа головних доріг із твердим покриттям, що оповила територію Римської імперії, налічувала 300 000 кілометрів.[1]
 +
== Сучасні словники ==
 +
'''Шлях''' 1. Смуга землі, признач. для їзди та ходіння; дорога. У неділеньку та ранесенько, Ще сонечко не зіходило, А я, молоденька, На шлях, на дорогу Невеселая виходила (Тарас Шевченко, II, 1963, 163); Тим шляхом, що, звившись гадюкою, пославсь од великого села Пісок аж до славного колись Ромодана, — йшов молодий чоловік (Панас Мирний, I, 1949, 125); Передо мною простягся поштовий шлях, обтиканий з обох боків старими липами у два рядки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 458); По шляхах рухались бронетанкові частини й маси кінноти козачого корпусу, що прорвалися десь зліва (Олесь Гончар, III, 1959, 127); Розташований на вузлі 26 залізниць і шосейних шляхів, Будапешт з стратегічного погляду являв собою своєрідні ворота в Австрію, Чехословаччину, в південні провінції самої Німеччини (Олесь Гончар, III, 1959, 235);
 +
//  у сполуч. із сл. залізничний, трамвайний. Залізнична чи трамвайна колія. Як сумно я дививсь на залізничний шлях, на рейки золоті, що мчали малиново на Україну (Володимир Сосюра, II, 1958, 476);
 +
== Академічний словник ==
 +
'''Шлях''' //  також у сполуч. із. сл. водний, морський, повітряний, річковий і т. ін. Узагалі місце, простір, яким відбувається пересування, сполучення. Ніч тиха була, ми з тобою Плили геть шляхом водяним (Леся Українка, IV, 1954, 87); Летять пташки шляхом надземним. Дощ одшумів (Максим Рильський, I, 1960, 149); Все вирішувалось у ті [воєнні] дні на морських шляхах: одні кораблі звозили у Крим живу силу, рятуючи її від остаточного розгрому, інші кораблі тим часом везли в Крим із-за кордону бойове спорядження (Олесь Гончар, II, 1959, 378); Сайменський канал — найдешевший і найкоротший водний шлях з глибинних районів Східної Фінляндії, де розвинуто лісову промисловість, до узбережжя Балтійського моря (Радянська Україна, 28.IX 1962, 4); В гірській частині країни, яка густо заросла лісом, ріки використовувались як зручний шлях сполучення (Наука і життя, 3, 1958, 53); Грузія була на перехресті жвавих торгових шляхів між країнами Заходу й Сходу (Історія СРСР, I, 1956, 69);  * Образно. Сонце вислало шлях по Десні (Михайло Стельмах, Жито.., 1954, 157); 
 +
== Джерела ==
 +
*[sum.in.ua/s/shljakh Академічний тлумачний словник української мови ]
 +
== Ілюстрації ==
 +
<gallery>
 +
Шлях.jpg|
 +
</gallery>

Поточна версія на 23:19, 25 жовтня 2016

Шлях - Шлях — широка, велика дорога, призначена для їзди, путь між двома точками, місце, простір, яким відбувається пересування, сполучення.

Цікаві факти

У Швейцарії виявлено відтинок дороги, вимощений колодами ще у 1700 році до н. е.[1] У Голандії такі настили з'явились на двісті років пізніше[1]. Матір'ю сучасних доріг вважається майже метрової товщини кам'яна дорога, вимощена у Стародавньому Римі 312 року до н.е[1]. Загалом мережа головних доріг із твердим покриттям, що оповила територію Римської імперії, налічувала 300 000 кілометрів.[1]

Сучасні словники

Шлях 1. Смуга землі, признач. для їзди та ходіння; дорога. У неділеньку та ранесенько, Ще сонечко не зіходило, А я, молоденька, На шлях, на дорогу Невеселая виходила (Тарас Шевченко, II, 1963, 163); Тим шляхом, що, звившись гадюкою, пославсь од великого села Пісок аж до славного колись Ромодана, — йшов молодий чоловік (Панас Мирний, I, 1949, 125); Передо мною простягся поштовий шлях, обтиканий з обох боків старими липами у два рядки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 458); По шляхах рухались бронетанкові частини й маси кінноти козачого корпусу, що прорвалися десь зліва (Олесь Гончар, III, 1959, 127); Розташований на вузлі 26 залізниць і шосейних шляхів, Будапешт з стратегічного погляду являв собою своєрідні ворота в Австрію, Чехословаччину, в південні провінції самої Німеччини (Олесь Гончар, III, 1959, 235); 

// у сполуч. із сл. залізничний, трамвайний. Залізнична чи трамвайна колія. Як сумно я дививсь на залізничний шлях, на рейки золоті, що мчали малиново на Україну (Володимир Сосюра, II, 1958, 476);

Академічний словник

Шлях //  також у сполуч. із. сл. водний, морський, повітряний, річковий і т. ін. Узагалі місце, простір, яким відбувається пересування, сполучення. Ніч тиха була, ми з тобою Плили геть шляхом водяним (Леся Українка, IV, 1954, 87); Летять пташки шляхом надземним. Дощ одшумів (Максим Рильський, I, 1960, 149); Все вирішувалось у ті [воєнні] дні на морських шляхах: одні кораблі звозили у Крим живу силу, рятуючи її від остаточного розгрому, інші кораблі тим часом везли в Крим із-за кордону бойове спорядження (Олесь Гончар, II, 1959, 378); Сайменський канал — найдешевший і найкоротший водний шлях з глибинних районів Східної Фінляндії, де розвинуто лісову промисловість, до узбережжя Балтійського моря (Радянська Україна, 28.IX 1962, 4); В гірській частині країни, яка густо заросла лісом, ріки використовувались як зручний шлях сполучення (Наука і життя, 3, 1958, 53); Грузія була на перехресті жвавих торгових шляхів між країнами Заходу й Сходу (Історія СРСР, I, 1956, 69);  * Образно. Сонце вислало шлях по Десні (Михайло Стельмах, Жито.., 1954, 157);  

Джерела

  • [sum.in.ua/s/shljakh Академічний тлумачний словник української мови ]

Ілюстрації