Відмінності між версіями «Шлях»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Шлях, -ху, '''''м. ''Большая проѣзжая дорога; путь. ''До Бога важкий шлях, а до пекла прямесень...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Шлях | + | '''Шлях''' - Шлях — широка, велика дорога, призначена для їзди, путь між двома точками, місце, простір, яким відбувається пересування, сполучення. |
| − | [ | + | == Цікаві факти == |
| + | У Швейцарії виявлено відтинок дороги, вимощений колодами ще у 1700 році до н. е.[1] У Голандії такі настили з'явились на двісті років пізніше[1]. Матір'ю сучасних доріг вважається майже метрової товщини кам'яна дорога, вимощена у Стародавньому Римі 312 року до н.е[1]. Загалом мережа головних доріг із твердим покриттям, що оповила територію Римської імперії, налічувала 300 000 кілометрів.[1] | ||
| + | == Сучасні словники == | ||
| + | '''Шлях''' 1. Смуга землі, признач. для їзди та ходіння; дорога. У неділеньку та ранесенько, Ще сонечко не зіходило, А я, молоденька, На шлях, на дорогу Невеселая виходила (Тарас Шевченко, II, 1963, 163); Тим шляхом, що, звившись гадюкою, пославсь од великого села Пісок аж до славного колись Ромодана, — йшов молодий чоловік (Панас Мирний, I, 1949, 125); Передо мною простягся поштовий шлях, обтиканий з обох боків старими липами у два рядки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 458); По шляхах рухались бронетанкові частини й маси кінноти козачого корпусу, що прорвалися десь зліва (Олесь Гончар, III, 1959, 127); Розташований на вузлі 26 залізниць і шосейних шляхів, Будапешт з стратегічного погляду являв собою своєрідні ворота в Австрію, Чехословаччину, в південні провінції самої Німеччини (Олесь Гончар, III, 1959, 235); | ||
| + | // у сполуч. із сл. залізничний, трамвайний. Залізнична чи трамвайна колія. Як сумно я дививсь на залізничний шлях, на рейки золоті, що мчали малиново на Україну (Володимир Сосюра, II, 1958, 476); | ||
| + | == Академічний словник == | ||
| + | '''Шлях''' // також у сполуч. із. сл. водний, морський, повітряний, річковий і т. ін. Узагалі місце, простір, яким відбувається пересування, сполучення. Ніч тиха була, ми з тобою Плили геть шляхом водяним (Леся Українка, IV, 1954, 87); Летять пташки шляхом надземним. Дощ одшумів (Максим Рильський, I, 1960, 149); Все вирішувалось у ті [воєнні] дні на морських шляхах: одні кораблі звозили у Крим живу силу, рятуючи її від остаточного розгрому, інші кораблі тим часом везли в Крим із-за кордону бойове спорядження (Олесь Гончар, II, 1959, 378); Сайменський канал — найдешевший і найкоротший водний шлях з глибинних районів Східної Фінляндії, де розвинуто лісову промисловість, до узбережжя Балтійського моря (Радянська Україна, 28.IX 1962, 4); В гірській частині країни, яка густо заросла лісом, ріки використовувались як зручний шлях сполучення (Наука і життя, 3, 1958, 53); Грузія була на перехресті жвавих торгових шляхів між країнами Заходу й Сходу (Історія СРСР, I, 1956, 69); * Образно. Сонце вислало шлях по Десні (Михайло Стельмах, Жито.., 1954, 157); | ||
| + | == Джерела == | ||
| + | *[sum.in.ua/s/shljakh Академічний тлумачний словник української мови ] | ||
| + | == Ілюстрації == | ||
| + | <gallery> | ||
| + | Шлях.jpg| | ||
| + | </gallery> | ||
Поточна версія на 23:19, 25 жовтня 2016
Шлях - Шлях — широка, велика дорога, призначена для їзди, путь між двома точками, місце, простір, яким відбувається пересування, сполучення.
Цікаві факти
У Швейцарії виявлено відтинок дороги, вимощений колодами ще у 1700 році до н. е.[1] У Голандії такі настили з'явились на двісті років пізніше[1]. Матір'ю сучасних доріг вважається майже метрової товщини кам'яна дорога, вимощена у Стародавньому Римі 312 року до н.е[1]. Загалом мережа головних доріг із твердим покриттям, що оповила територію Римської імперії, налічувала 300 000 кілометрів.[1]
Сучасні словники
Шлях 1. Смуга землі, признач. для їзди та ходіння; дорога. У неділеньку та ранесенько, Ще сонечко не зіходило, А я, молоденька, На шлях, на дорогу Невеселая виходила (Тарас Шевченко, II, 1963, 163); Тим шляхом, що, звившись гадюкою, пославсь од великого села Пісок аж до славного колись Ромодана, — йшов молодий чоловік (Панас Мирний, I, 1949, 125); Передо мною простягся поштовий шлях, обтиканий з обох боків старими липами у два рядки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 458); По шляхах рухались бронетанкові частини й маси кінноти козачого корпусу, що прорвалися десь зліва (Олесь Гончар, III, 1959, 127); Розташований на вузлі 26 залізниць і шосейних шляхів, Будапешт з стратегічного погляду являв собою своєрідні ворота в Австрію, Чехословаччину, в південні провінції самої Німеччини (Олесь Гончар, III, 1959, 235);
// у сполуч. із сл. залізничний, трамвайний. Залізнична чи трамвайна колія. Як сумно я дививсь на залізничний шлях, на рейки золоті, що мчали малиново на Україну (Володимир Сосюра, II, 1958, 476);
Академічний словник
Шлях // також у сполуч. із. сл. водний, морський, повітряний, річковий і т. ін. Узагалі місце, простір, яким відбувається пересування, сполучення. Ніч тиха була, ми з тобою Плили геть шляхом водяним (Леся Українка, IV, 1954, 87); Летять пташки шляхом надземним. Дощ одшумів (Максим Рильський, I, 1960, 149); Все вирішувалось у ті [воєнні] дні на морських шляхах: одні кораблі звозили у Крим живу силу, рятуючи її від остаточного розгрому, інші кораблі тим часом везли в Крим із-за кордону бойове спорядження (Олесь Гончар, II, 1959, 378); Сайменський канал — найдешевший і найкоротший водний шлях з глибинних районів Східної Фінляндії, де розвинуто лісову промисловість, до узбережжя Балтійського моря (Радянська Україна, 28.IX 1962, 4); В гірській частині країни, яка густо заросла лісом, ріки використовувались як зручний шлях сполучення (Наука і життя, 3, 1958, 53); Грузія була на перехресті жвавих торгових шляхів між країнами Заходу й Сходу (Історія СРСР, I, 1956, 69); * Образно. Сонце вислало шлях по Десні (Михайло Стельмах, Жито.., 1954, 157);
Джерела
- [sum.in.ua/s/shljakh Академічний тлумачний словник української мови ]
