Відмінності між версіями «Клунок»
(Створена сторінка: '''Клунок, -нка, '''''м. ''Полмѣшка; котомка; узелъ. ''Півдесяток сомини і клунок тарані. ''Полт. г...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Клунок | + | |
− | [ | + | '''Клунок''' - 1. Наповнена чим-небудь дорожня торба або мішок, пристосовані для носіння їх за плечима. Возьми на плечі з хлібом клунок; Нехай йому лихий прасунок. Як голодом нам помирать (Іван Котляревський, I, 1952, 125); Заробітчани ввійшли в шинок, поскидали з плечей клунки, посідали вряд на лаві (Панас Мирний, I, 1949, 228); В коридор.. вагона зайшов юнак із клунком і великим чемоданом (Петро Панч, В дорозі, 1959, 176). |
+ | == Сучасні словники == | ||
+ | '''Клунок''' - 2. Зав'язана кінцями хустка, шматок тканини тощо з укладеними в ній речами, пожитками й т. ін.; вузол. Любка принесла дідові харч в клунку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 112); В руках у старої клунок, загорнутий у червону хустину (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 112); За прилавком [на базарі], обклавшись клунками і мішками, сидів Василь Лигун (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 55). | ||
+ | 3. розм. Півмішка чого-небудь як міра. Засвітила я світло, дивлюсь, а він приніс п'ять шматків сала ще й клунок пшениці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 282); Август присвічує лойовою свічкою своєму батькові.., а той тягне в хату клунок вовни (Леся Українка, IV, 1954, 215). | ||
+ | == Джерела == | ||
+ | *[http://sum.in.ua/s/klunok Словник української мови] | ||
+ | == Ілюстрації == | ||
+ | <gallery> | ||
+ | Рюкзак.jpg| | ||
+ | </gallery> |
Поточна версія на 23:12, 25 жовтня 2016
Клунок - 1. Наповнена чим-небудь дорожня торба або мішок, пристосовані для носіння їх за плечима. Возьми на плечі з хлібом клунок; Нехай йому лихий прасунок. Як голодом нам помирать (Іван Котляревський, I, 1952, 125); Заробітчани ввійшли в шинок, поскидали з плечей клунки, посідали вряд на лаві (Панас Мирний, I, 1949, 228); В коридор.. вагона зайшов юнак із клунком і великим чемоданом (Петро Панч, В дорозі, 1959, 176).
Сучасні словники
Клунок - 2. Зав'язана кінцями хустка, шматок тканини тощо з укладеними в ній речами, пожитками й т. ін.; вузол. Любка принесла дідові харч в клунку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 112); В руках у старої клунок, загорнутий у червону хустину (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 112); За прилавком [на базарі], обклавшись клунками і мішками, сидів Василь Лигун (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 55). 3. розм. Півмішка чого-небудь як міра. Засвітила я світло, дивлюсь, а він приніс п'ять шматків сала ще й клунок пшениці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 282); Август присвічує лойовою свічкою своєму батькові.., а той тягне в хату клунок вовни (Леся Українка, IV, 1954, 215).