Відмінності між версіями «Ложе»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ложе, -жа, '''''с. ''= '''Ложа. '''''Іде Мариня до ложа. ''О. 1862. IV. 37. ''Марусенька ходить, ясне біле ложе стеле. ''Рк. Макс. '''Панського ло́жа'''. Знатнаго рода. '''Неправого ло́жа'''. Незаконнорожденный. Желех. | '''Ложе, -жа, '''''с. ''= '''Ложа. '''''Іде Мариня до ложа. ''О. 1862. IV. 37. ''Марусенька ходить, ясне біле ложе стеле. ''Рк. Макс. '''Панського ло́жа'''. Знатнаго рода. '''Неправого ло́жа'''. Незаконнорожденный. Желех. | ||
[[Категорія:Ло]] | [[Категорія:Ло]] | ||
| − | + | [[Файл:Ложе.jpg|міні]] | |
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | + | ЛОЖЕ 1, а, сер. | |
| − | + | ||
| − | + | 1. заст., поет. Місце для спання; постіль. — Діти! — Атта Троль гукає І качається по голім, Незастеленому ложі (Леся Українка, IV, 1954, 146); Не пам'ятаю, як опинився я аж під ложем своїм. А ложе моє отак за грубою стояло (Яків Баш, На землі.., 1957, 63); — Я хворий для людей, мій любий, — ласкаво пояснив патер, — але для бога мушу я підвестися з ложа страждань (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 148); * У порівняннях. Блакитні тіні розкривали свою глибінь і приймали, як в м'яке ложе, Гафійчині думи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 39). | |
| − | + | ♦ Прокрустове ложе, книжн. — мірка, під яку штучно підганяють факти (за іменем міфічного старогрецького розбійника, який відрубував або витягував ноги жертвам, що не відповідали довжині його ліжка). Удачі автора йдуть за рахунок подолання штампів, що перетворилися в прокрустове ложе для письменника (Вітчизна, 1, 1962, 204); Розділяти (ділити) ложе з ким і без додатка — бути з ким-небудь в інтимних стосунках. [Кассандра:] Троянки у неволі — і живі! ..Обходять кросна, розділяють ложе, дітей годують еллінам на втіху... (Леся Українка, II, 1951, 325); Смертне ложе — місце, на якому людина вмирає або лежить мертва. Заметався сержант на своєму смертному ложі.. Не помирати хотілось Орлюкові — жити! (Олександр Довженко, I, 1958, 320); На ложі смертному лежить Ілліч, Неначе на горі найвищій світу, Легендами квітчає наш народ Його безсмертний, життєдайний образ (Юрій Яновський, V, 1959, 82); Кнут Гамсун теж казав, що все про себе він міг би розповісти хіба тільки на смертному ложі (Степан Васильченко, IV, 1960, 7); Цвинтарне ложе — те саме, що могила 1. Пісеньку зложу.. І братчику мому [моєму] на цвинтарнім ложу На струнах шовкових заграю (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 160). | |
| − | + | ||
| − | + | 2. Заглиблення в ґрунті, камені, яким тече річка, струмок і т. ін.; річище, русло. Коли ріка виробляє своє ложе, вона повільно знижує виступи дна (Курс загальної геології, 1947, 105); Здавалось, з гір потекла колись бистра вода і лишила по собі висохлі кам'яні ложа (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 294); | |
| − | + | // Твердий шар, тверда основа ґрунту. Озимий ячмінь добре перезимовує лише тоді, коли насіння висівають у вологий ґрунт на тверде ложе (Колгоспник України, 8, 1959, 12). | |
| − | + | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 540. | ||
| − | + | Коментарі (0) | |
| − | + | ЛОЖЕ 2, а, сер. Те саме, що ложа 2. Притиснувши коліном студента, він ложем підбив до нього кимсь обронену рушницю (Петро Панч, В дорозі, 1959, 61); Гупнув ложем гвинтівки об долівку (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 90). | |
| − | + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 54 | |
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | ||
[[Категорія:Слова 2016 року]] | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
Версія за 22:08, 24 жовтня 2016
Ложе, -жа, с. = Ложа. Іде Мариня до ложа. О. 1862. IV. 37. Марусенька ходить, ясне біле ложе стеле. Рк. Макс. Панського ло́жа. Знатнаго рода. Неправого ло́жа. Незаконнорожденный. Желех.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЛОЖЕ 1, а, сер.
1. заст., поет. Місце для спання; постіль. — Діти! — Атта Троль гукає І качається по голім, Незастеленому ложі (Леся Українка, IV, 1954, 146); Не пам'ятаю, як опинився я аж під ложем своїм. А ложе моє отак за грубою стояло (Яків Баш, На землі.., 1957, 63); — Я хворий для людей, мій любий, — ласкаво пояснив патер, — але для бога мушу я підвестися з ложа страждань (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 148); * У порівняннях. Блакитні тіні розкривали свою глибінь і приймали, як в м'яке ложе, Гафійчині думи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 39). ♦ Прокрустове ложе, книжн. — мірка, під яку штучно підганяють факти (за іменем міфічного старогрецького розбійника, який відрубував або витягував ноги жертвам, що не відповідали довжині його ліжка). Удачі автора йдуть за рахунок подолання штампів, що перетворилися в прокрустове ложе для письменника (Вітчизна, 1, 1962, 204); Розділяти (ділити) ложе з ким і без додатка — бути з ким-небудь в інтимних стосунках. [Кассандра:] Троянки у неволі — і живі! ..Обходять кросна, розділяють ложе, дітей годують еллінам на втіху... (Леся Українка, II, 1951, 325); Смертне ложе — місце, на якому людина вмирає або лежить мертва. Заметався сержант на своєму смертному ложі.. Не помирати хотілось Орлюкові — жити! (Олександр Довженко, I, 1958, 320); На ложі смертному лежить Ілліч, Неначе на горі найвищій світу, Легендами квітчає наш народ Його безсмертний, життєдайний образ (Юрій Яновський, V, 1959, 82); Кнут Гамсун теж казав, що все про себе він міг би розповісти хіба тільки на смертному ложі (Степан Васильченко, IV, 1960, 7); Цвинтарне ложе — те саме, що могила 1. Пісеньку зложу.. І братчику мому [моєму] на цвинтарнім ложу На струнах шовкових заграю (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 160).
2. Заглиблення в ґрунті, камені, яким тече річка, струмок і т. ін.; річище, русло. Коли ріка виробляє своє ложе, вона повільно знижує виступи дна (Курс загальної геології, 1947, 105); Здавалось, з гір потекла колись бистра вода і лишила по собі висохлі кам'яні ложа (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 294); // Твердий шар, тверда основа ґрунту. Озимий ячмінь добре перезимовує лише тоді, коли насіння висівають у вологий ґрунт на тверде ложе (Колгоспник України, 8, 1959, 12).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 540.
Коментарі (0)
ЛОЖЕ 2, а, сер. Те саме, що ложа 2. Притиснувши коліном студента, він ложем підбив до нього кимсь обронену рушницю (Петро Панч, В дорозі, 1959, 61); Гупнув ложем гвинтівки об долівку (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 90).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 54
