Відмінності між версіями «Гой»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Гой, гоя, '''''м. ''Евреи называютъ этимъ именемъ христіанъ. На правобережья употребляется въ значеніи дурачекъ. ''Дурний гою, продав кабак ''(гарбуз) ''замісць лою. ''Ном. ''Та прийди ж, гою, сядь собі, я горілки дам тобі''Чуб. V. 1088. | '''Гой, гоя, '''''м. ''Евреи называютъ этимъ именемъ христіанъ. На правобережья употребляется въ значеніи дурачекъ. ''Дурний гою, продав кабак ''(гарбуз) ''замісць лою. ''Ном. ''Та прийди ж, гою, сядь собі, я горілки дам тобі''Чуб. V. 1088. | ||
[[Категорія:Го]] | [[Категорія:Го]] | ||
− | + | Гой.jpg | |
+ | [[Файл:Гой.jpg|міні]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ГОЙ, виг., рідко. Те саме, що гей 5. Гой, гой, гой1 Кінь мій вороний Вже не мій, вже не мій! (Метлинський і Костомаров, Тв., 1905, 6); У неділю перед тим, як до церкви йти, заспівали дівчата: Ой рано-рано Море ся розграло [розігралося], Гой у тому морі Марія потопає (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 39). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | + | https://www.youtube.com/watch?v=R-T0WiBI2as | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + |
Поточна версія на 20:46, 24 жовтня 2016
Гой, гоя, м. Евреи называютъ этимъ именемъ христіанъ. На правобережья употребляется въ значеніи дурачекъ. Дурний гою, продав кабак (гарбуз) замісць лою. Ном. Та прийди ж, гою, сядь собі, я горілки дам тобіЧуб. V. 1088. Гой.jpg
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ГОЙ, виг., рідко. Те саме, що гей 5. Гой, гой, гой1 Кінь мій вороний Вже не мій, вже не мій! (Метлинський і Костомаров, Тв., 1905, 6); У неділю перед тим, як до церкви йти, заспівали дівчата: Ой рано-рано Море ся розграло [розігралося], Гой у тому морі Марія потопає (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 39).