Відмінності між версіями «Ранний»
(Створена сторінка: '''Ранний, -а, -е. '''Раненый. Категорія:Ра) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ранний, -а, -е. '''Раненый. | '''Ранний, -а, -е. '''Раненый. | ||
| + | |||
| + | '''Академічний тлумачний словник української мови.''' | ||
| + | |||
| + | РА́НЕНИЙ, а, е. | ||
| + | 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ранити. [Кузьма:] На фронті був? [Тарас:] Три роки відрубав; два рази ранений, тричі контужений (Олександр Корнійчук, I, 1955, 159); | ||
| + | // ранено, безос. присудк. сл. Дорогою язикатий виконавець розказав їм, що «голову ранено, і хтозна, чи до ранку доживе. Там кровиці натекло — повна сільрада»! (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 188). | ||
| + | 2. у знач. прикм., розм. Те саме, що поранений 2. На перон помалу на милицях, з забинтованою головою вийшов ранений солдат (Олександр Корнійчук, I, 1955, 162); Сидів [Марусяк] на камені. Ранена нога одноманітно щеміла (Гнат Хоткевич, II, 1966, 108); | ||
| + | // у знач. ім. ранений, ного, чол.; ранена, ної, жін. Людина, яка дістала поранення. — Води! — попрохав ранений (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 357). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 448. | ||
| + | |||
[[Категорія:Ра]] | [[Категорія:Ра]] | ||
Поточна версія на 16:03, 20 жовтня 2016
Ранний, -а, -е. Раненый.
Академічний тлумачний словник української мови.
РА́НЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ранити. [Кузьма:] На фронті був? [Тарас:] Три роки відрубав; два рази ранений, тричі контужений (Олександр Корнійчук, I, 1955, 159); // ранено, безос. присудк. сл. Дорогою язикатий виконавець розказав їм, що «голову ранено, і хтозна, чи до ранку доживе. Там кровиці натекло — повна сільрада»! (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 188). 2. у знач. прикм., розм. Те саме, що поранений 2. На перон помалу на милицях, з забинтованою головою вийшов ранений солдат (Олександр Корнійчук, I, 1955, 162); Сидів [Марусяк] на камені. Ранена нога одноманітно щеміла (Гнат Хоткевич, II, 1966, 108); // у знач. ім. ранений, ного, чол.; ранена, ної, жін. Людина, яка дістала поранення. — Води! — попрохав ранений (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 357). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 448.
