Відмінності між версіями «Бадьорний»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Бадьорний, -а, -е. = Бадьористий. '''Ум.''' Бадьорненький.''' Категорія:Ба)
 
(Зміни)
 
(не показано 2 проміжні версії 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
−
'''Бадьорний, -а, -е. = Бадьористий. '''Ум.''' Бадьорненький.'''
+
''' Бадьорий '''
  
−
[[Категорія:Ба]]
+
==  Словник Грічненка ==
 +
'''Бадьорий, -а, -е. = бадьористий. Ум. бадьорненький.
 +
==  Сучасні словники ==
 +
=== Словник української мови Академічний тлумачний словник ===
 +
БАДЬО́РИЙ, а, е. Сповнений енергії, сили; жвавий. — Осе так заснулось! — промовив я, почуваючи себе таким бадьорим та дужим, та й почав мерщій вставати (Панас Мирний, IV, 1955, 360); Ми молоді, захоплені, бадьорі, герої ми, і скромні і прості (Володимир Сосюра, Поезії, 1950, 249);
 +
//  Який виражає жвавість, свідчить про енергію, силу. Гримаса жалю та каяття перекосила не по літах бадьоре лице (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 88); Секретар міськкому.. бадьорим кроком іде їй назустріч (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 213);
 +
//  Веселий, пожвавлений. Із-за саду долітає бадьорий робочий гомін: співають дівчата, гукають біля скотини хлопці (Степан Васильченко, III, 1960, 133); Бадьора пісня лине Над берегом крутим (Микола М. Тарновський, З далекої дороги, 1961, 41);
 +
//  Який надає енергії, сили. Бадьорий холод сповняє цю дику чашу, холодні води спадають по сірих каміннях, і п'ють їх дикі олені (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 109); Ранок був ясний, бадьорий (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 41).
 +
=== Фразеологічний словник української мови ===
 +
 
 +
БАДЬОРИЙ
 +
 
 +
го́стрий на язи́к (на сло́во, на слова́, на мо́ву і т. ін.). Здатний влучно, дошкульно, різко, дотепно і т. ін. висловлюватися. Замолоду була (Мар’я) красива, швидка, весела… і на язик гостра (Панас Мирний); Надто гострий він на язик, не змовчить, не стерпить неправди (К. Гордієнко); Смішне найбільше впадало в очі спостережливій і гострій на язик Каті (В. Козаченко); А була в нас дівка, бідова така, на слово гостра, і рішила вона .. скупатись у тому ставу одної ночі (Легенди..); Гострий на слово, з доброю реакцією, з іронічною посмішкою, .. він спочатку багатьох буквально зачарував (Б. Олійник); (Іван:) Гострий ти на слова, та який то з тебе на ділі козак? (С. Васильченко); Два козаки виїхали наперед із запорозьких рядів. Один був молодий, другий старіший, обидва гострі на слова (О. Довженко); (Василь:) Ну й гостра ж на мову! На нашім кутку таких дівчат і заводу нема (М. Кропивницький); І змалку
 +
==  Ілюстрації ==
 +
 
 +
==  Див.також ==
 +
  ==[http://Академічний%20тлумачний%20словник http://sum.in.ua/s/badjoryj]  
 +
  == [http://Словарь%20української%20мови http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/593-badornyj.html#show_point] ==

Поточна версія на 02:18, 20 жовтня 2016

Бадьорий

Словник Грічненка

Бадьорий, -а, -е. = бадьористий. Ум. бадьорненький.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник

БАДЬО́РИЙ, а, е. Сповнений енергії, сили; жвавий. — Осе так заснулось! — промовив я, почуваючи себе таким бадьорим та дужим, та й почав мерщій вставати (Панас Мирний, IV, 1955, 360); Ми молоді, захоплені, бадьорі, герої ми, і скромні і прості (Володимир Сосюра, Поезії, 1950, 249); // Який виражає жвавість, свідчить про енергію, силу. Гримаса жалю та каяття перекосила не по літах бадьоре лице (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 88); Секретар міськкому.. бадьорим кроком іде їй назустріч (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 213); // Веселий, пожвавлений. Із-за саду долітає бадьорий робочий гомін: співають дівчата, гукають біля скотини хлопці (Степан Васильченко, III, 1960, 133); Бадьора пісня лине Над берегом крутим (Микола М. Тарновський, З далекої дороги, 1961, 41); // Який надає енергії, сили. Бадьорий холод сповняє цю дику чашу, холодні води спадають по сірих каміннях, і п'ють їх дикі олені (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 109); Ранок був ясний, бадьорий (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 41).

Фразеологічний словник української мови

БАДЬОРИЙ

го́стрий на язи́к (на сло́во, на слова́, на мо́ву і т. ін.). Здатний влучно, дошкульно, різко, дотепно і т. ін. висловлюватися. Замолоду була (Мар’я) красива, швидка, весела… і на язик гостра (Панас Мирний); Надто гострий він на язик, не змовчить, не стерпить неправди (К. Гордієнко); Смішне найбільше впадало в очі спостережливій і гострій на язик Каті (В. Козаченко); А була в нас дівка, бідова така, на слово гостра, і рішила вона .. скупатись у тому ставу одної ночі (Легенди..); Гострий на слово, з доброю реакцією, з іронічною посмішкою, .. він спочатку багатьох буквально зачарував (Б. Олійник); (Іван:) Гострий ти на слова, та який то з тебе на ділі козак? (С. Васильченко); Два козаки виїхали наперед із запорозьких рядів. Один був молодий, другий старіший, обидва гострі на слова (О. Довженко); (Василь:) Ну й гостра ж на мову! На нашім кутку таких дівчат і заводу нема (М. Кропивницький); І змалку

Ілюстрації

Див.також

 ==http://sum.in.ua/s/badjoryj 
 == http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/593-badornyj.html#show_point ==
Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Бадьорний&oldid=153745