Відмінності між версіями «Мовчун»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Мовчун, -на, '''''м. ''Молчальникъ, неразговорчивый человѣкъ. Левиц. І. 138. Категорія:Мо) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Мовчун, -на, '''''м. ''Молчальникъ, неразговорчивый человѣкъ. Левиц. І. 138. | '''Мовчун, -на, '''''м. ''Молчальникъ, неразговорчивый человѣкъ. Левиц. І. 138. | ||
| + | [[Категорія:Мо]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | '''''Мовчун, -на, '''''м.''' | ||
| + | |||
| + | 1.'''''МОВЧУ́Н''''', а, чол. Той, хто звичайно мовчить, не любить багато говорити. Нічна пізня доба, чарка горілки.. розв'язують мову, додають красномовності навіть не красномовній розмові мовчуна о. Мойсея (Нечуй-Левицький, I, 1956, 120); Денис Блаженко, високий кряжистий мовчун, з завжди насупленими чорними бровами, заявив раптом, що він знає Поліщука особисто (Олесь Гончар, III, 1959, 35); | ||
| + | |||
| + | // Той, хто не висловлює своїх думок. Він же був таким м'якохарактерним мовчуном, що зі всім погоджувався (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 157). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | <gallery> | ||
| + | Xcvbnm,..jpg| | ||
| + | </gallery> | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Джерела і література== | ||
| + | |||
| + | 1.http://sum.in.ua/s/movchun | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
[[Категорія:Мо]] | [[Категорія:Мо]] | ||
Поточна версія на 23:01, 19 жовтня 2016
Мовчун, -на, м. Молчальникъ, неразговорчивый человѣкъ. Левиц. І. 138.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Мовчун, -на, м.
1.МОВЧУ́Н, а, чол. Той, хто звичайно мовчить, не любить багато говорити. Нічна пізня доба, чарка горілки.. розв'язують мову, додають красномовності навіть не красномовній розмові мовчуна о. Мойсея (Нечуй-Левицький, I, 1956, 120); Денис Блаженко, високий кряжистий мовчун, з завжди насупленими чорними бровами, заявив раптом, що він знає Поліщука особисто (Олесь Гончар, III, 1959, 35);
// Той, хто не висловлює своїх думок. Він же був таким м'якохарактерним мовчуном, що зі всім погоджувався (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 157).
