Відмінності між версіями «Сироїжка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Сироїжка, -ки, '''''ж. ''Грибъ: сыроѣжка, Agaricus Russula. ЗЮЗО. І. 110. ''Свіжий, хороший, як сироїжка. ''...)
 
 
(не показані 2 проміжні версії цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Сироїжка, -ки, '''''ж. ''Грибъ: сыроѣжка, Agaricus Russula. ЗЮЗО. І. 110. ''Свіжий, хороший, як сироїжка. ''Ном. № 13145. Ум. '''Сироїжечка. '''Чуб. V. 1183.  
 
'''Сироїжка, -ки, '''''ж. ''Грибъ: сыроѣжка, Agaricus Russula. ЗЮЗО. І. 110. ''Свіжий, хороший, як сироїжка. ''Ном. № 13145. Ум. '''Сироїжечка. '''Чуб. V. 1183.  
 
[[Категорія:Си]]
 
[[Категорія:Си]]
 +
== Сучасні словники ==
 +
'''<big>СИРОЇ́ЖКА</big>''', и, ж. Їстівний гриб з опуклою крихкою пластинчастою, яскраво забарвленою шапинкою на тонкій ніжці. Сидить рижок при соснині, Сироїжка при дубині (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 452); Ні я, ні Богдан не знайшли хоч би поганенької сироїжки чи решітки,— а Денис тріумфально вийшов на узлісся із десятком чи й двома чудових справжніх білих грибів! (Рильський, Веч. розмови, 1964, 69); * У порівн. На частих заломах [вулиці] попадались зграї собак і дітей — хлопці з червоними головками, як сироїжки, дівчатка в барвних халатах, з тоненькими кісками під золотим фезом (Коцюб., II, 1955, 123).
 +
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 201.
 +
 +
'''<big>сирої́жка</big>''' (зменшено-пестливе — сирої́жечка) — їстівний гриб з опуклою, крихкою, пластичною, яскраво забарвленою червоно-жовтою шапинкою на тонкій ніжці; має білий або жовтавий сік; можна споживати в сирому вигляді; у приповідці: «Свіжий, хороший, як сироїжка». Сидить рижик при сосниці, сироїжка при дубині (пісня); Ой лопнув обруч біля діжечки, Дівчата мої, сироїжечки! (пісня).
 +
 +
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 539.
 +
 +
== Ілюстрації ==
 +
 +
<gallery>
 +
Syroezhka-4.jpg|сироїжка
 +
 +
</gallery>

Поточна версія на 21:33, 19 жовтня 2016

Сироїжка, -ки, ж. Грибъ: сыроѣжка, Agaricus Russula. ЗЮЗО. І. 110. Свіжий, хороший, як сироїжка. Ном. № 13145. Ум. Сироїжечка. Чуб. V. 1183.

Сучасні словники

СИРОЇ́ЖКА, и, ж. Їстівний гриб з опуклою крихкою пластинчастою, яскраво забарвленою шапинкою на тонкій ніжці. Сидить рижок при соснині, Сироїжка при дубині (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 452); Ні я, ні Богдан не знайшли хоч би поганенької сироїжки чи решітки,— а Денис тріумфально вийшов на узлісся із десятком чи й двома чудових справжніх білих грибів! (Рильський, Веч. розмови, 1964, 69); * У порівн. На частих заломах [вулиці] попадались зграї собак і дітей — хлопці з червоними головками, як сироїжки, дівчатка в барвних халатах, з тоненькими кісками під золотим фезом (Коцюб., II, 1955, 123).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 201.

сирої́жка (зменшено-пестливе — сирої́жечка) — їстівний гриб з опуклою, крихкою, пластичною, яскраво забарвленою червоно-жовтою шапинкою на тонкій ніжці; має білий або жовтавий сік; можна споживати в сирому вигляді; у приповідці: «Свіжий, хороший, як сироїжка». Сидить рижик при сосниці, сироїжка при дубині (пісня); Ой лопнув обруч біля діжечки, Дівчата мої, сироїжечки! (пісня).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 539.

Ілюстрації