Відмінності між версіями «Жостір»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 545. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 545. | ||
== Ілюстрації == | == Ілюстрації == | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
<gallery> | <gallery> | ||
<gallery> | <gallery> |
Версія за 21:15, 19 жовтня 2016
Жостір, -ру, м. Раст. крушина, Rhamnus cathartica. Мил. 35. ЗЮЗО. І. 133.
Сучасні словники
ЖО́СТІР, теру, чол. (Rhamnus cathartica, L.). Невелике дерево або кущ, що росте по узліссях, цвіте жовтувато-зеленими квітками і дає чорні плоди; використовується в медицині як проносне. На крутих горах, під скелями розрісся густий жостір та дикий терен (Нечуй-Левицький, III, 1956, 220); В народі користуються сушеними ягодами жостеру, як проносним, у вигляді відварів (Лікарські рослини.., 1958, 101).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 545.
Ілюстрації
- Rhamnus cathartica l.jpgǀжостір3
</gallery>