Відмінності між версіями «Книжка»

Поточна версія на 18:55, 19 жовтня 2016

Книжка, -ки, ж. Ум. отъ книга.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КНИ́ЖКА 1. Зброшурована в одне ціле й оправлена певна кількість (звичайно, понад 5) друкованих або рукописних аркушів. Минають дні собі поволі, Петрусь до школи та із школи З книжками ходить та росте (Тарас Шевченко, II, 1953, 222); Орест мовчить, насупився. Саня теж мовчить, перегортає якусь книжку (Леся Українка, II, 1951, 11); В кімнаті всі речі були на виду: в кутку стояв рояль з нотами на пульті, ..в другому кутку — етажерка з пожовклими книжками (Петро Панч, В дорозі, 1959, 73); // Чималий обсягом твір, надрукований окремим виданням. Сашко збирав дрібні якісь квітки І матері в дарунок їх приносив, Вона ж йому подарувала книжку — «Кобзар» Шевченків, що сама в тюрмі Оправила в обкладинку убогу... (Максим Рильський, III, 1961, 40); Заходьте коли-небудь! Я привітаю, наче друга. Ах, я давно Вас ждала, ще як над книжкою поезій сміялася, ридала (Павло Тичина, I, 1957, 64). ♦ Братися (взятися) за книжку (книжки): а) починати читати книжку (книжки). Їздив [Дмитро] у хурманку на цукроварню по жом а чи маляс, столярував, у вільну ж годину за книжку брався (Михайло Стельмах, II, 1962, 326); б) починати вчитися, готуватися до уроків і т. ін.; Говорити (розповідати, розказувати, читати і т. ін.) мов (як і т. ін.) із книжки — говорити, розповідати до ладу, плинно, не зупиняючись. — А казок яких він уміє розказувати.. Чи страшної, чи смішної, — як з книжки читає (Панас Мирний, I, 1954, 275); Над книжкою (книжками) сидіти — тривалий час читати. У кімнаті день в день самотою Над книжками сиджу я (Іван Франко, XIII, 1954, 119); Посадити за книжку кого — примусити когось читати, вчитися. 2. Те саме, що книга 2. Все записував в книжку, щоб знали, що куди й скільки пішло (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 83). 3. перев. з означ. Який-небудь документ у вигляді зшитих докупи аркушів з якимось текстом і місцем для офіційних відміток. — А оці, що на книжках лежать? — спитав капітан і почав перегортати всі три ощадні книжки (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 527); В заліковій книжці студентки Турбай вже стоять чотири п'ятірки — вона їх одержала весною (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 52); Трудова книжка; Забірна книжка. 4. Одна з великих частин літературного твору. Перша книжка роману «Хмельницький»; // Окремий помер товстого журналу. Чи читаєте «Житє і слово»? Я дістав уже 3 книжки; цікаві (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 156). 5. анат. Один із чотирьох відділів шлунка жуйних тварин, слизиста оболонка якого утворює багато складок, що прилягають одна до одної.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Корисні книжки