Відмінності між версіями «Шори»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Шори, шор, '''''ж. ''Шоры, родъ упряжи. '''Убрати в шори'''. Обмануть, надуть. ''Стали думать та г...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Шори, шор, '''''ж. ''Шоры, родъ упряжи. '''Убрати в шори'''. Обмануть, надуть. ''Стали думать та гадать, як би в шори убрать, а самим десь дальше мандрувать. ''Ном. № 3084.  
 
'''Шори, шор, '''''ж. ''Шоры, родъ упряжи. '''Убрати в шори'''. Обмануть, надуть. ''Стали думать та гадать, як би в шори убрать, а самим десь дальше мандрувать. ''Ном. № 3084.  
 +
==Сучасний тлумачний словник==
 +
1. кінська упряж із шлеєю та посторонками. Запрягайте коні в шори, Коні воронії, Та й поїдем доганяти Літа молодії (Українські народні пісні, 2, 1965, 292); Стоїть бричка посеред двору, і коло неї на землі лежать шори (Юрій Яновський, IV, 1959, 21);
 +
//  перен., розм. Штучно створена ширма, те, що заважає розуміти суть чого-небудь. Раєвський висловлював думки про те, що віра в бога є шори для народу, сталевий щит, який допомагає царям пригнічувати народні маси (Наука і життя, 3, 1958, 45); М. Стельмах.. бере курс на людину вільної думки і сміливих вчинків, повстає проти умоглядності і догматизму, які часто виявляються шорами, що затуляють правду (Літературна Україна, 22.V 1962, 3).
 +
 +
♦ Брати (узяти, рідко убрати) в шори кого: а) підкоряти своїй владі, волі, ставити в залежність від себе кого-небудь. — Не треба нам попускати їм [багатирям] ще в більшу силу вбитися. Бо тоді вони нас ще дужче в шори візьмуть та ще й з усіх боків: і судом, і землею, і скотиною — всім (Борис Грінченко, II, 1963, 354); Зумів [Потьомкін] узяти в шори розбійницькі турецько-татарські орди, спинити їх руїнницькі наскоки на південні землі України (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 394); — Невже через цих ледарів і п'яниць загине врожай? Узяти їх у залізні шори! (Олесь Донченко, I, 1956, 79); — Козаки самі там [у таборі] пораються, а нашому брату дають оглоблею по гамалику! — Що ж оце? Дак це нас козаки, мабуть, убрали в шори? (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 173); б) те саме, що вичитувати 5. Як приїхав з дідом секретар, та як викликав Гаркушу прямо з постелі в контору, та як узяв його в шори (Іван Рябокляч, Золототисячник, 1948, 52); Тримати себе в шорах див. тримати; Ходити в шорах — бути залежним від когось, коритися комусь. [Ізоген:] Тепера з молодими трудно. Мов коні-неуки, рвуть поводи і не хотять ніяк ходити в шорах (Леся Українка, III, 1952, 297).
 +
 +
2. Бокові щитки на вуздечці, прикріплені біля очей коня для того, щоб він не лякався.
 +
==Ілюстрація==
 +
Зображення: [[Зображення:198224 original.jpg]]
 +
 +
Зображення: [[Зображення:197039.JPG]]
 
[[Категорія:Шо]]
 
[[Категорія:Шо]]

Поточна версія на 22:02, 18 жовтня 2016

Шори, шор, ж. Шоры, родъ упряжи. Убрати в шори. Обмануть, надуть. Стали думать та гадать, як би в шори убрать, а самим десь дальше мандрувать. Ном. № 3084.

Сучасний тлумачний словник

1. кінська упряж із шлеєю та посторонками. Запрягайте коні в шори, Коні воронії, Та й поїдем доганяти Літа молодії (Українські народні пісні, 2, 1965, 292); Стоїть бричка посеред двору, і коло неї на землі лежать шори (Юрій Яновський, IV, 1959, 21); // перен., розм. Штучно створена ширма, те, що заважає розуміти суть чого-небудь. Раєвський висловлював думки про те, що віра в бога є шори для народу, сталевий щит, який допомагає царям пригнічувати народні маси (Наука і життя, 3, 1958, 45); М. Стельмах.. бере курс на людину вільної думки і сміливих вчинків, повстає проти умоглядності і догматизму, які часто виявляються шорами, що затуляють правду (Літературна Україна, 22.V 1962, 3).

♦ Брати (узяти, рідко убрати) в шори кого: а) підкоряти своїй владі, волі, ставити в залежність від себе кого-небудь. — Не треба нам попускати їм [багатирям] ще в більшу силу вбитися. Бо тоді вони нас ще дужче в шори візьмуть та ще й з усіх боків: і судом, і землею, і скотиною — всім (Борис Грінченко, II, 1963, 354); Зумів [Потьомкін] узяти в шори розбійницькі турецько-татарські орди, спинити їх руїнницькі наскоки на південні землі України (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 394); — Невже через цих ледарів і п'яниць загине врожай? Узяти їх у залізні шори! (Олесь Донченко, I, 1956, 79); — Козаки самі там [у таборі] пораються, а нашому брату дають оглоблею по гамалику! — Що ж оце? Дак це нас козаки, мабуть, убрали в шори? (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 173); б) те саме, що вичитувати 5. Як приїхав з дідом секретар, та як викликав Гаркушу прямо з постелі в контору, та як узяв його в шори (Іван Рябокляч, Золототисячник, 1948, 52); Тримати себе в шорах див. тримати; Ходити в шорах — бути залежним від когось, коритися комусь. [Ізоген:] Тепера з молодими трудно. Мов коні-неуки, рвуть поводи і не хотять ніяк ходити в шорах (Леся Українка, III, 1952, 297).

2. Бокові щитки на вуздечці, прикріплені біля очей коня для того, щоб він не лякався.

Ілюстрація

Зображення: 198224 original.jpg

Зображення: 197039.JPG