Відмінності між версіями «Казатися»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | |||
− | |||
− | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | КАЗАТИСЯ, кажеться, недок., безос. | |
− | + | 1. Те саме, що говоритися 1; мовитися. [Печариця:] От ти вже й розсердився! Чогок брате, іноді не кажеться? (Панас Мирний, V, 1955, 154); Краєвиди входять до діалога, як паузи такої розмови, де не кажеться всіх слів (Юрій Яновський, IV, 1959, 68). | |
− | + | 2. Те саме, що оповідатися; розповідатися. Не так-то хутко діється, як швидко в казці кажеться (Українські народні казки, 1951, 197). | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | |||
− | + | ГОВОРИТИСЯ, вориться, недок. | |
+ | 1. Бути сказаним, виголошеним; виголошуватися. Тут [у Ворохті] було ціле українське товариство, ..говорились промови, я мусив одповідати (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 365); Як передати такі хвилини, в які нічого не говориться? Рубан мовчав, Ма не говорила ні слова (Юрій Яновський, I, 1958, 111); | ||
+ | // перен. Розповідатися, повідомлятися про що-небудь. Він навіть замугикав якусь пісню. В ній говорилося про башкирський аул, про красуню дівчину, про гірського орла гострозорого (Олесь Донченко, II, 1956, 36); В повідомленні Радянського Інформбюро від 7 серпня говорилося про вперті бої на Кексгольмському, Холмському. Смоленському і Білоцерківському напрямах (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 86). | ||
+ | 2. безос. Мати бажання розмовляти, настрій говорити. Остап з Соломією сіли під вербою, але їм не говорилось (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 337). | ||
+ | 3. Пас. до говорити 2. Дід мовчить, неначе не до його говориться (Нечуй-Левицький, I, 1956, 54); [Бугров:] Віжщ тобі говориться! (Іван Микитенко, II, 1957, 307). | ||
+ | ♦ Як [то] говориться — як прийнято, як говорять. Голос її не був дуже сильний, але, як то говориться, «для дому» дуже приємний (Леся Українка, III, 1952, 502); Треба було, як говориться, «сховати гонор до кишені» (Ірина Вільде, Пов. і опов., 1949, 8). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ОПОВІДАТИСЯ, ається і заст. ОПОВІДУВАТИСЯ, ується, недок. Повідомлятися, описуватися; діставати вираження в оповіданні. Стислість, із якою звичаєм оповідається, повинна мати межі (Юрій Яновський, II, 1954, 83). | ||
+ | |||
+ | [[Файл:Казатися.jpg|міні]] | ||
+ | |||
+ | [[Файл:Говоритися.jpg|міні]] | ||
+ | |||
+ | [[Файл:Промова.png|міні]] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 71. | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 101. | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 718. | ||
+ | |||
+ | ==Див.також== | ||
+ | |||
+ | http://www.promova.info/ | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | http://sum.in.ua/ | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | ||
[[Категорія:Слова 2016 року]] | [[Категорія:Слова 2016 року]] |
Версія за 22:40, 18 жовтня 2016
Сучасні словники
КАЗАТИСЯ, кажеться, недок., безос. 1. Те саме, що говоритися 1; мовитися. [Печариця:] От ти вже й розсердився! Чогок брате, іноді не кажеться? (Панас Мирний, V, 1955, 154); Краєвиди входять до діалога, як паузи такої розмови, де не кажеться всіх слів (Юрій Яновський, IV, 1959, 68). 2. Те саме, що оповідатися; розповідатися. Не так-то хутко діється, як швидко в казці кажеться (Українські народні казки, 1951, 197).
ГОВОРИТИСЯ, вориться, недок.
1. Бути сказаним, виголошеним; виголошуватися. Тут [у Ворохті] було ціле українське товариство, ..говорились промови, я мусив одповідати (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 365); Як передати такі хвилини, в які нічого не говориться? Рубан мовчав, Ма не говорила ні слова (Юрій Яновський, I, 1958, 111);
// перен. Розповідатися, повідомлятися про що-небудь. Він навіть замугикав якусь пісню. В ній говорилося про башкирський аул, про красуню дівчину, про гірського орла гострозорого (Олесь Донченко, II, 1956, 36); В повідомленні Радянського Інформбюро від 7 серпня говорилося про вперті бої на Кексгольмському, Холмському. Смоленському і Білоцерківському напрямах (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 86).
2. безос. Мати бажання розмовляти, настрій говорити. Остап з Соломією сіли під вербою, але їм не говорилось (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 337).
3. Пас. до говорити 2. Дід мовчить, неначе не до його говориться (Нечуй-Левицький, I, 1956, 54); [Бугров:] Віжщ тобі говориться! (Іван Микитенко, II, 1957, 307).
♦ Як [то] говориться — як прийнято, як говорять. Голос її не був дуже сильний, але, як то говориться, «для дому» дуже приємний (Леся Українка, III, 1952, 502); Треба було, як говориться, «сховати гонор до кишені» (Ірина Вільде, Пов. і опов., 1949, 8).
ОПОВІДАТИСЯ, ається і заст. ОПОВІДУВАТИСЯ, ується, недок. Повідомлятися, описуватися; діставати вираження в оповіданні. Стислість, із якою звичаєм оповідається, повинна мати межі (Юрій Яновський, II, 1954, 83).
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 71.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 101.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 718.