Відмінності між версіями «Локшина»
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | '''ЛО́КШИНА,''' и, жін. Виріб з прісного пшеничного тіста у вигляді тонких висушених смужок. Макушині наймички аж засіпалися пораючись: та локшину кришить, та вареники ліпить, та курку патрає (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 264); Особливо славився ресторан своєю запіканою з локшини з курятиною (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 59); | ||
| + | // Страва, для приготування якої використано цей виріб. Поїли борщ, Христя достала локшину на молоці... (Панас Мирний, I, 1949, 274); Настя та Устя поставили миски з локшиною та борщем (Любов Яновська, I, 1959, 399); * У порівняннях. Дід і почне кришить татар, як локшину: так голови і валяться (Олекса Стороженко, I, 1957, 97). | ||
| + | ♦ На локшину кришити (покришити) — сікти, рубати на дрібні частини, шматки. Не признався б, хоч би мене на капусту сікли, на локшину кришили (Марко Вовчок, VI, 1956, 339). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 543. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 20:30, 18 жовтня 2016
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЛО́КШИНА, и, жін. Виріб з прісного пшеничного тіста у вигляді тонких висушених смужок. Макушині наймички аж засіпалися пораючись: та локшину кришить, та вареники ліпить, та курку патрає (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 264); Особливо славився ресторан своєю запіканою з локшини з курятиною (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 59); // Страва, для приготування якої використано цей виріб. Поїли борщ, Христя достала локшину на молоці... (Панас Мирний, I, 1949, 274); Настя та Устя поставили миски з локшиною та борщем (Любов Яновська, I, 1959, 399); * У порівняннях. Дід і почне кришить татар, як локшину: так голови і валяться (Олекса Стороженко, I, 1957, 97). ♦ На локшину кришити (покришити) — сікти, рубати на дрібні частини, шматки. Не признався б, хоч би мене на капусту сікли, на локшину кришили (Марко Вовчок, VI, 1956, 339). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 543.
Ілюстрації
|
|
