Відмінності між версіями «Шелихвіст»
(Створена сторінка: '''Шелихвіст, -хвоста, '''''м. ''1) Особая порода утокъ. 2) Вѣтренникъ, пустой человѣкъ. ''Біжить я...) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | ==Сучасні словники== | |
| − | [[Категорія: | + | ШЕЛИ́ХВІСТ, воста, чол., розм. |
| + | 1. Те саме, що шилохвіст. Он муркало про щось двоє чирят-хропунків, а їхні приглушені голоси забивав шелихвіст, квокчучи, мабуть, і відсапуючись на воді (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 414). | ||
| + | ШИЛОХВІ́СТ, воста, чол. Птах родини качиних, що має видовжений тулуб з голчастим хвостом. Річкові качки — крижень, шилохвіст, свищ, чирки та інші — добувають собі їжу на поверхні води або на мілині (Вечірній Київ, 6.III 1971, 4). | ||
| + | 2. перен. Пуста, нерозсудлива, легковажна людина. — Комашко людина розумна, поважна, просвічена, не шелихвіст, не вітрогон, — сказав Навроцький (Нечуй-Левицький, V, 1966, 231); Отой шелихвіст Максим Теліжка, який завдавав немало клопоту вчителеві своїми вибриками, виявився таким підголосником, якого, здається, в Горнилівці досі й не чули (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 152). | ||
| + | |||
| + | [[Файл:Шилохвіст.jpg|міні]] | ||
| + | |||
| + | [[Файл:Легковажна людина.jpg|міні]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 452. | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 438. | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | http://sum.in.ua/ | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
Поточна версія на 19:32, 18 жовтня 2016
Сучасні словники
ШЕЛИ́ХВІСТ, воста, чол., розм. 1. Те саме, що шилохвіст. Он муркало про щось двоє чирят-хропунків, а їхні приглушені голоси забивав шелихвіст, квокчучи, мабуть, і відсапуючись на воді (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 414). ШИЛОХВІ́СТ, воста, чол. Птах родини качиних, що має видовжений тулуб з голчастим хвостом. Річкові качки — крижень, шилохвіст, свищ, чирки та інші — добувають собі їжу на поверхні води або на мілині (Вечірній Київ, 6.III 1971, 4). 2. перен. Пуста, нерозсудлива, легковажна людина. — Комашко людина розумна, поважна, просвічена, не шелихвіст, не вітрогон, — сказав Навроцький (Нечуй-Левицький, V, 1966, 231); Отой шелихвіст Максим Теліжка, який завдавав немало клопоту вчителеві своїми вибриками, виявився таким підголосником, якого, здається, в Горнилівці досі й не чули (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 152).
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 452.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 438.
