Відмінності між версіями «Сякатися»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
СЯКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., СЯКНУТИСЯ, нуся, нешся, док. Різкими видихами очищати свій ніс від слизу. За нею сякався на цілу церкву старий дяк і помекував, пробуючи голос (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 327); Чути було, як у їдальні мати тихенько, мовби крадькома, сякалася в хусточку (Андрій Головко, II, 1957, 589). | СЯКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., СЯКНУТИСЯ, нуся, нешся, док. Різкими видихами очищати свій ніс від слизу. За нею сякався на цілу церкву старий дяк і помекував, пробуючи голос (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 327); Чути було, як у їдальні мати тихенько, мовби крадькома, сякалася в хусточку (Андрій Головко, II, 1957, 589). | ||
| − | + | [[Файл:Kak nauchit rebenka smorkatsya.jpg|міні]] | |
[[Файл:Сякатися.jpg|міні]] | [[Файл:Сякатися.jpg|міні]] | ||
Версія за 18:39, 18 жовтня 2016
Сучасні словники
СЯКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., СЯКНУТИСЯ, нуся, нешся, док. Різкими видихами очищати свій ніс від слизу. За нею сякався на цілу церкву старий дяк і помекував, пробуючи голос (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 327); Чути було, як у їдальні мати тихенько, мовби крадькома, сякалася в хусточку (Андрій Головко, II, 1957, 589).
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 912.
