Відмінності між версіями «Тишко»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
ТИШКО́, а, чол., розм. Тиха, сумирна людина. Та й Заброда добрий тишко. Скільки разів приходив до них у госпіталь, а й натяку не подав про свою Оксану (Василь Кучер, Голод, 1961, 35); У казармі обурювались: — От тобі й тишко, от тобі й базікало... Чкурнув з-під носа, тільки його й бачили (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 227). | ТИШКО́, а, чол., розм. Тиха, сумирна людина. Та й Заброда добрий тишко. Скільки разів приходив до них у госпіталь, а й натяку не подав про свою Оксану (Василь Кучер, Голод, 1961, 35); У казармі обурювались: — От тобі й тишко, от тобі й базікало... Чкурнув з-під носа, тільки його й бачили (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 227). | ||
| − | + | ==Джерела та література== | |
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 135. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 135. | ||
Версія за 18:24, 18 жовтня 2016
Сучасні словники
ТИШКО́, а, чол., розм. Тиха, сумирна людина. Та й Заброда добрий тишко. Скільки разів приходив до них у госпіталь, а й натяку не подав про свою Оксану (Василь Кучер, Голод, 1961, 35); У казармі обурювались: — От тобі й тишко, от тобі й базікало... Чкурнув з-під носа, тільки його й бачили (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 227).
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 135.
Зовнішні посилання
