Відмінності між версіями «Удовж»
(Створена сторінка: '''Удовж, '''''нар. ''1) Вдоль. ''Було б вчити, як лежало поперек подушки, а як вдовж, то вже не пом...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Удовж, '''''нар. ''1) Вдоль. ''Було б вчити, як лежало поперек подушки, а як вдовж, то вже не помажеться. ''Ном. № 6009. 2) Въ длину. ''Який вдовж такий втовш. ''Лебед. у. | + | '''Удовж, '''''нар. ''1) Вдоль. ''Було б вчити, як лежало поперек подушки, а як вдовж, то вже не помажеться. ''Ном. № 6009. 2) Въ длину. ''Який вдовж такий втовш. ''Лебед. у. (вдовж) |
[[Категорія:Уд]] | [[Категорія:Уд]] | ||
+ | |||
+ | == Значення == | ||
+ | '''1. присл. У довжину, по довжині чого-небудь.''' Перемінився Порох з того часу.. Колись кругле обличчя розтяглося вдовж, осунулось (Панас Мирний, II, 1954, 275); | ||
+ | |||
+ | '''//''' у сполуч. з прийм. по. '''У довжину по чому-небудь.''' І посідають удовж по вулиці на завалинах, на колодках і, де можна, попід тинами (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 425). | ||
+ | |||
+ | ♦ Вдовж і впоперек (вшир) — у довжину і в ширину або скрізь, по всіх напрямках. Пархім орав: У плуг молодичків він здумав попитати: Пішли Бички вихрить — аж пальці з чати. І вдовж і впоперек бурхати! (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 169); Звільна їдем. Мовчки бродить Око вдовж і вшир (Іван Франко, XIII, 1954, 181). | ||
+ | |||
+ | '''2. прийм. з род. в. Уживається при вказівці на розміщення кого-, чого-небудь, на спрямованість дії по довжині чогось.''' Ми пливли вдовж сірих скель (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 299); Було б учити, як лежало поперек подушечки, а як удовж, то вже не поможеться (Номис, 1864, № 6009). | ||
+ | |||
+ | == Джерела == | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 312. |
Поточна версія на 20:29, 17 жовтня 2016
Удовж, нар. 1) Вдоль. Було б вчити, як лежало поперек подушки, а як вдовж, то вже не помажеться. Ном. № 6009. 2) Въ длину. Який вдовж такий втовш. Лебед. у. (вдовж)
Значення
1. присл. У довжину, по довжині чого-небудь. Перемінився Порох з того часу.. Колись кругле обличчя розтяглося вдовж, осунулось (Панас Мирний, II, 1954, 275);
// у сполуч. з прийм. по. У довжину по чому-небудь. І посідають удовж по вулиці на завалинах, на колодках і, де можна, попід тинами (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 425).
♦ Вдовж і впоперек (вшир) — у довжину і в ширину або скрізь, по всіх напрямках. Пархім орав: У плуг молодичків він здумав попитати: Пішли Бички вихрить — аж пальці з чати. І вдовж і впоперек бурхати! (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 169); Звільна їдем. Мовчки бродить Око вдовж і вшир (Іван Франко, XIII, 1954, 181).
2. прийм. з род. в. Уживається при вказівці на розміщення кого-, чого-небудь, на спрямованість дії по довжині чогось. Ми пливли вдовж сірих скель (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 299); Було б учити, як лежало поперек подушечки, а як удовж, то вже не поможеться (Номис, 1864, № 6009).
Джерела
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 312.