Відмінності між версіями «Ледівка»

Поточна версія на 17:15, 17 жовтня 2016

Ледівка, -ки, ж. 1) = Ледиця. Вх. Лем. 431. 2) Ледяныя сосульки на деревьяхъ. Вх. Лем. 431. 3) Каменная (кристаллизированная) соль. НВолын. у.

Ледівка-

1)ожеледиця(тонкий шар льоду на земній поверхні, що утворюється після дощу або відлиги при зниженні температури; також прозорий шар льоду, що утворюється внаслідок замерзання крапель мряки чи дощу на поверхні землі або предметів )

2)кам’яна сіль(осадова гірська порода, складена більше, ніж на 90% галітом. Також галіт часто називають кам'яною сіллю;безбарвна або сніжно-біла, частіше забарвлена домішками глин, тальку сіра речовина.

Походження

Слово «ледівка» — недавне запозичення з російської мови. У Росії словом «ледянка» звали прилад, що використовувався для катання з гір замість санчат. Нею міг слугувати ящик (решето, кошик), дно якого обмазували гноєм і обливали водою, підвищуючи тим самим його ковзальні властивості. Також так звали шматок криги, теж уживаний для цієї мети. В Україні для позначення подібних приладів існували свої слова, засвідчені у старих словниках: ковга́н, ко́вганка (від ковгати — «ковзати»), громак (грімак). Останні пов'язані зі словом «громак» («баский кінь»), яке виникло внаслідок зближення зі словом «гриміти» тюркського «аргамак» (цікаво, що «Аргамак» — марка радянського снігоката). Слово «ледянка» («ледівка, льодівка») в українській вживалося у таких значеннях: «ожеледь», «бурульки», «крупна кам'яна сіль». Значення «прилад для катання з гір» у словниках не засвідчене.

Вживання

Важко повірити,проте й на сьогодні значна частина людей вживають це слово у розмовному стилі.Так як наукового підгрунтя у нього не має,тобто це не термін чи визначення,ширше він використовується як діалект.

Ілюстрація