Відмінності між версіями «Плести»

Версія за 02:19, 22 квітня 2016

Плести, -ту, -теш, гл. 1) Плесть. Дівочки та віночки та плестимуть. Мет. 154. Плетуть сітки та на твої дітки. Нп. 2) Вязать. Плести панчохи. 3) Вить. Плете... вірьовки. Г. Барв. 14. 4) — лозу. Родъ дѣтской игры: дѣти становятся въ два ряда лицомъ къ лицу, всѣ пары vis-avis берутся за руки; крайняя пара проходитъ подъ руками всѣхъ и становится съ противоположнаго конца, за ней слѣдующая и т. д., — подражаніе выплетанію изъ лозы какой нибудь вещи. КС. 1887. VI. 480.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПЛЕСТИ, плету, плетеш; мин. ч. плів, плела, ло; наказ. сп. плети; недок., перех. 1. Перевиваючи пасма, волокна, нитки і т. ін., з'єднувати в одно ціле; виготовляти що-небудь виттям, переплітанням. Не бачили, не чули — бо плели мачули (Номис, 1864, № 13249); З лози колисочку плете Та плаче праведная мати, Колиску тую плетучи (Тарас Шевченко, II, 1963, 364); Старі діди, поважні, сивобороді, походжали коло хат, то дещо тешучи, то плетучи сіті на звіра та на рибу (Іван Франко, VI, 1951, 25); З оцих дзвіночків дівчата плели віночки на голови (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 83); Плести косу; Плести панчоху; // перен., розм. Писати вірші (звичайно Погані). Поки б химерив мудрий дід, Творили б [ми], лежа, епопею, Парили б скрізь понад землею, Та все б гекзаметри плели (Тарас Шевченко, II, 1963, 423). ♦ Кренделі (кренделя) плести ногами див. крендель; Плести павутину див. павутина. 2. розм. Говорити що-небудь нерозумне, безглузде. Язиком що хоч плети, а руки при собі тримай (Номис, 1864, № 3819); Плети, плети! Я чув таких, як ти! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 183); — Ти мені казна-чого не плети! — прикрикнула стара (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 510). ♦ Банелюки плести див. банелюки; Мандрони плести див. мандрони; Плести лико — говорити без ладу, нескладно; Плести нісенітницю (нісенітниці) див. нісенітниця; Плести сухого дуба — говорити дурниці, нісенітниці; дурити кого-небудь. — Вона вірить сьому шарлатанові, а він їй плете сухого дуба (Іван Франко, II, 1950, 326); Плести таке, що й на голову (на вуха) не налізе див. налазити. 3. розм. Говорити неправду, зводити наклеп на кого-небудь. [Приблуда:] Чи ви знаєте, що він учора у шинку таке плів.., зовсім ославив вас (Марко Кропивницький, I, 1955, 156); — Вінцусиха плете по селі, начебто він ні на батька, ні на матір не похожий, але те є брехня (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 64). ♦ Плести інтриги див. інтрига; Плести плітки — вигадувати й поширювати про кого-небудь неправдиві чутки. Чула [Ївга], як про неї плетуть плітки (Борис Грінченко, II, 1963, 422); Плетуть плітки заздрісні на її красу сусідки, а їй ніби й байдуже до них (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 26).

Іншими мовами

Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки). Частина ІІ українсько-англійська 2010р. (О. Кочерга, Є. Мейнарович)

пле́сти́//‌спле́сти́ 1. braid 2. (в косу) plait 3. (на дротиках тощо) knit 4. (тканину тощо) weave

Українсько-англійський словник 1955р. (К. Андрусишин, Я. Крет)

пле́сти́ (-ету́, -ете́ш) I vt to twist, plait, braid; to weave, wattle; to knit; to prattle, chatter, tell yarns;

 пле́сти́ вінки́, to make wreaths, to wreathe garlands; Colloq., пле́сти́ як на му́ках, to tell tall (improbable) stories.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання