Відмінності між версіями «Двужон»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
м |
|||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dvuzhon2204.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 02:13, 22 квітня 2016
Двужон, -на, м. Двоеженець. Мир. ХРВ. 11.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДВОЄЖЕ́НЕЦЬ, нця, чол. Той, хто одружений одночасно з двома жінками. — І хто в нас попує? Блудники, двоєженці, розбійники, лихварі (Зінаїда Тулуб, Людолови, І, 1957, 133); Художник-самоучка якраз у цей час викінчував центральний кадр [страшного суду]: хапкі до згуби, тоненькі чортенята вилами підпихали грішних двоєженців у киплячі казани (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 8).
СЛОВНИК:ua
двоєженець - іменник, чоловічий рід, істота, II відміна
Іншими мовами
Ілюстрації
|
|
|
|
