Відмінності між версіями «Легкість»

Версія за 17:08, 16 грудня 2015

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЛЕ́ГКІСТЬ, кості, жін. Абстр. ім. до легкий 1—5. Конструктивна думка скрізь спрямована зараз на досягнення легкості, портативності, обтічності, зменшення габаритів (Олександр Довженко, III, 1960, 101); Один молодий чоловік, утомившись стрибанням через козла, одійшов набік і почав надягати на себе сюртук, скинутий було для легкості рухів (Леся Українка, III, 1952, 578); Для легкості засвоєння пісні текст її повинен бути не надто розтягнутим (Радянське літературознавство, 5, 1958, 25).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 463.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЛЕ́ГКІСТЬ, кості, ж. Абстр. ім. до легки́й 1-5. Конструктивна думка скрізь спрямована зараз на досягнення легкості, портативності, обтічності, зменшення габаритів (Довж., III, 1960, 101); Один молодий чоловік, утомившись стрибанням через козла, одійшов набік і почав надягати на себе сюртук, скинутий було для легкості рухів (Л. Укр., III, 1952, 578); Для легкості засвоєння пісні текст її повинен бути не надто розтягнутим (Рад. літ-во, 5, 1958, 25). ЛЕ№ГКО, присл. 1. Без фізичного напруження, не докладаючи великих зусиль. Легко, мов пірце яке, несуть [коні]здорову каруцу поміж очеретяними тинами вузької вулиці (Коцюб., І, 1955, 188); Не зминав [Мокеїч]перед ярмарковими багачами — самі вони зминали перед ним. Де проходив широкоплечий Мокеїч, там уже легко міг протиснутись і сухорлявий, жилавий Цимбал (Гончар, І, 1959, 39); // З плавними переходами; граціозно (ходити, танцювати і т. ін.). Кінь гуцульський тут господар повний.. Як безпечно, легко, делікатно Він по стежці йде, на п’ядь широкій. Над такими дебрями, що в тебе Дух захапув (Фр., XIII, 1954. 331); Він підбіг до краю покрівлі і скочив униз зручно і легко, як кіт(Коцюб., І, 1955, 399); Із груби на лаву кіт — очі, як дві жарини, а ступає легко-легко… (Кос., Новели, 1962, 20); // Без помітної дії ваги. Мокрий сніг, легко падаючи, як цвіт вишні од вітру, лягав на землю і засипав Соломію (Коцюб., І, 1955. 383); Його руки замиготіли над стіною так швидко, наче він не цеглу клав, а грав на цимбалах. Цеглини лягали рівно, легко, ніби з власної волі (Руд., Остання шабля, 1959, 24). 2. Не зустрічаючи перешкод; плавно. Його займали хмари.. Радісно й легко пливли веселі громади в білих та синіх серпанках (Коцюб., II, 1955, 212); Дужий і рівний вітер легко жене яхту по воді (Гончар, Тронка, 1963, 340;) Мчать сани легко й весело, без скрипу (Мур., Ідуть.., 1951, 130). 3. Без ускладнення; просто. — Потрапити, скажу вам, не зовсім легко туди [в Америку] найтяжче — перейти біля Кутно російський кордон (Стельмах, І, 1962, 197); // Без великого розумового напруження. Драма — цікаво написана, легко читається… (Мирний, V, 1955, 423); Навчання давалося мені легко (Довж., 1, 1958, 12); Легко, без напруження, Тарас пише рідною своєю мовою(Ів., Тарас, шляхи, 1954, 86); // Досить вільно, природно, невимушене (розмовляти, спілкуватись і т. ін.). Про що з ним не заведи розмову — так легко, так любо з ним говорити (Мирний, III, 1954, 191);Живу я в хаті з п. Ольгою, тим часом ми одна одній не заважаєм,— з нею легко жити (Л. Укр., V, 1956, 337); Ступакова застала дівчину за роботою.. Вони легко розговорилися (Ткач, Плем’я.., 1961, 55). 4. З малою інтенсивністю; ледве помітно; не сильно. Причалює шаланда, легко пошарудівши об камінь бортом (Ю. Янов., II, 1958, 46); Нема нічого в людській діяльності, де не справився б Василь, легко при цьому посміхаючись дідовою посмішкою (Довж., І, 1958, 88); Пальці його продовжували легко тремтіти і над бровами виступив піт (Тют., Вир, 1960, 56); // Без можливих ускладнень; незагрозливе, виліковно. — Якщо тебе легко поранило, все рівно ведеш вогонь. Зрозумів? (Гончар, III, 1959, 344); // Те саме, що зле́гка. Однорічна рослина [нагідка].., галузиста, часто від самого низу, легко опушена, трохи липка (Лікар, рослини.., 1958, 38). 5. з інфін. Про реальну можливість чого-небудь. Колонка стояла на горбику, тут було слизько, розлита вода позамерзала, легко було впасти (Сенч., На Бат. горі, 1960, 9); У цих міжгір’ях, особливо вночі, дуже легко було заблудитись (Гончар, III, 1959, 98). ◊ Ле́гко лежи́ть — про те, що не дуже стережуть, ховають. Як же випадав коли такий нещасний день, що.. в самого ні крихти хліба, ..не гріх тоді й підняти, що легко лежить!.. (Мирний, І, 1949, 263);Ле́гко сказа́ти — заперечення у відповідь на пропозицію зробити що-небудь важке. Для нас зараз найголовніше — твердо, не гарячкуючи, визначити її [невдачі] причину. — Легко сказати— визначити, — ..відповів Андрій,— це ж і є найважче (Собко, Срібний корабель, 1961, 50). 6. Без напруження, вільно. Твердий сніг рипить під ногами в Семена, легко дихати йому на цьому холодному роздоллі (Коцюб., І, 1955, 110); Дихалося легко, привільна (Донч., V, 1957, 472); // З полегшенням. — Берег! — легко зітхнула моя сусідка, побачивши сірі піски (Коцюб., II, 1955, 290);Це була перша людина, яку побачила тут Сахно, і, треба признатися, навіть зітхнула легко (Смолич, І, 1958, 64). 7. у знач. присудк. сл. З незначним напруженням; не важко. — А Суворов що казав? .. — "Важко в навчанні — легко в бою!" (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 46); // Те саме, що Ле́гко на душі́ (на се́рці). Славно у тій пасіці. Дихать — не надихаться! Легко, вільно! (Вовчок, І, 1955, 382); Щось наче змив з нього вчорашній дощик — через те, може, було так легко (Коцюб., II, 1955, 210). ◊ Ле́гко на душі́ (на се́рці) — про відчуття заспокоєння, задоволення, радості. Чого воно любо так стає на душі, легко на серці, як побачиш з-під снігу зелену травицю? (Мирний, І, 1954, 76); Навіть сонце світить так любо, немов приязно усміхається їй на вітання. І Софії так легко, так весело на душі… (Л. Укр., III, 1952, 506); Маковейчикові радісно і легко на серці, бо сонця так багато, що небо аж побіліло від нього (Гончар, III, 1959, 59).

Ілюстрації